Ще на початку минулого сторіччя про цей алкоголь знали лише в італійській глибинці. Селяни виробляли дешеве та міцне спиртне з макухи, що залишалась після того, як виноград чавили на вино. Оскільки технології виробництва були примітивними, а витримки взагалі не було, воно виходило дуже різким на запах і пекучим на смак. Сьогодні цей алкогольний напій можна скуштувати в престижних ресторанах по всьому світу. За вартістю італійська виноградна горілка граппа в магазині MAUDAU на рівні з преміальним коньяком або віскі. Як же сталося таке дивовижне перетворення?
Як розвивалося виробництво грапи
Цей алкогольний напій почали виробляти в комуні Бассано-дель-Ґраппа, що розташована біля гори Граппа. Від цього він отримав свою назву. Хоча схожий за складом і технологією виробництва напій здавна готували в різних місцевостях Італії, але під різними назвами — raspon, rapo, grapo, rappe, raspe, graspa. Це було переважно домашнє виробництво. У 1840 році брати Брунелло почали виготовляти спиртне на родинній винокурні в Монтегальда Палаче. У 1905 році спадкоємиця родинної справи Марія Марцарі запровадила модернізовану технологію виробництва. Цим вона з часом змінила репутацію алкогольного напою, у якого з’явилися шанувальники з різних верств населення.
У 1898 році на винокурні Bocchino в П’ємонті почали використовувати макуху з червоного винограду одного сорту. Переважно це був мускат, з якого виходить дуже ароматна грапа з різноманітними відтінками. Цей метод взяли на озброєння інші виробники. Але справжній прорив стався в 1973 році. Родина Nonino офіційно зареєструвала моносортовий алкогольний напій, який отримав назву grappa monovitignо. Він мав настільки гарні смакові та ароматичні властивості, що їх високо оцінили експерти. З цього почалося сходження виноградної горілки до винних карт відомих сомельє. Згодом виробники ще створили грапу з цільного винограду, а не макухи. А також запровадили витримку алкогольного напою в дубових бочках із різними термінами:
- affinata in legno — не менш як 6 місяців;
- invecchiata — від 12 місяців;
- stravecchia або rizerva — мінімум 18 місяців.
Завдяки витримці спиртне отримало різні відтінки кольору та аромату, а також нові присмаки. Невитриману грапу називають giovane (джо́ване) або bianca (біла) через те, що вона прозора, як вода.
Регіони виробництва грапи
Зараз грапою можна називати лише ферментований напій міцністю 36–60%. Також з 1989 року її назва захищена за походженням. Алкоголь можна виробляти лише в Італії, італомовній Швейцарії та Сан Марино. Основні регіони виробництва:
- провінція Кунео;
- П’ємонт;
- Сицилія;
- Ломбардія;
- Фріулі;
- Південний Тіроль;
- Трентіно;
- Венето.
Інформацію про місце виробництва можна знайти на етикетці. Уся продукція в маркеті алкогольних штук Маудау оригінальна та має сертифікати. В асортименті зібрано найкращі види грапи за вигідною ціною.