Перші повоєнні вибори: тенденції на Житомирщині та готовність відділів ведення ДРВ до актуалізації даних
Повномасштабне вторгнення Росії суттєво змінило географію українських виборців. Понад 4,6 млн громадян зареєстровані як внутрішньо переміщені, 5–9 млн українців перебувають за кордоном, мільйони залишаються на тимчасово окупованих територіях, сотні тисяч залучені до сектору безпеки й оборони, тисячі мають статус зниклих безвісти та полонених. Водночас, за даними Державного реєстру виборців, на тимчасово окупованих територіях обліковується близько 42 тис. виборців віком понад 100 років, а понад 1000 виборців мають вік понад 115 років. Також близько 1,45 млн виборців офіційно не мають виборчої адреси, тобто знялися з реєстрації за попереднім місцем проживання, але не зареєстрували нове.
Всі ці групи виборців впливають на актуальність даних у Державному реєстрі виборців. Перевірити й за потреби актуалізувати свої дані в ньому потрібно вже зараз, щоб забезпечити справедливі та демократичні перші повоєнні вибори у майбутньому.
До зими готуються влітку, а до виборів — завжди
Найпростіше, що можуть зробити українці, — це перевірити свої дані в Державному реєстрі виборців. ОПОРА запустила інформаційну кампанію #ПеревірСебеУРеєстрі, аби допомогти громадянам перевірити актуальність своїх даних ще до оголошення перших повоєнних виборів.
Кожен повнолітній громадянин може перевірити свої дані самостійно — онлайн через кабінет виборця або особисто, звернувшись до відділу ведення Державного реєстру виборців
У Житомирській області працюють чотири районні (у Житомирському, Коростенському, Бердичівському та Звягельському районах), чотири міські (виконавчих комітетів Бердичівської, Коростенської, Малинської та Звягельської міських рад) і два районні в місті Житомирі відділи ведення ДРВ (Богунського та Корольовського районів Житомирської міської ради).
Відділи адміністрування ДРВ в області забезпечені кадрами на 83,78 %. В 10 відділах працює 31 людина — замість 37, визначених відповідно до постанови КМУ від 18.07.2007 року № 943.
У 2022 році через повномасштабну війну Центральна виборча комісія повністю зупинила роботу Державного реєстру виборців. З 2023 року її поступово відновлювали: зокрема, з 1 січня 2026 року органи ведення Реєстру знову взаємодіють із виборцями, приймаючи їхні звернення.
“Зараз наші відділи працюють відповідно до чинного законодавства. Після відновлення роботи реєстрів було трохи складно, багато інформації потрібно було внести в бази, але ми справилися, працювали понаднормово. Проблем у роботі немає, всі дані вносимо вчасно, перевіряємо за потреби інформацію”, — розповів ОПОРІ представник органу ведення Державного реєстру виборців у Житомирській області.
Зараз виборці майже не перевіряють свої дані в ДРВ: працівники відділів ведення опрацьовують поодинокі заяви щодо внесення змін чи уточнення даних. Ажіотажу, як завжди, очікують перед виборами.
Житомирська медійниця Тетяна Хмель свої дані в реєстрі вже перевірила, а от у її чоловіка-військовослужбовця виникли питання.
“Я зайшла в свій кабінет і за 5 хвилин усе перевірила: я є в реєстрі, дані правильні, виборча адреса також. А от у чоловіка інша ситуація. Він діючий військовий, ще й ВПО. Населений пункт, у якому він жив до війни та був зареєстрований, нині тимчасово окупований. Після 2022 року чоловік зареєструвався як ВПО і тепер відноситься до військової частини, але в реєстрі вказана ще адреса прописки. Будемо подавати заяву та змінювати виборчу адресу”, — зазначила Тетяна Хмель.
Варто додати, що отримання статусу ВПО саме по собі не призводить до автоматичної зміни виборчої адреси. Подібна ситуація і з військовослужбовцями: факт проходження військової служби не означає автоматичної зміни виборчої адреси на адресу військової частини. Якщо військовослужбовець не задекларував або не зареєстрував нове місце проживання, його виборча адреса за загальним правилом залишається прив’язаною до попереднього зареєстрованого місця проживання — у цьому випадку на ТОТ.
За даними дослідження ОПОРИ, понад 80% громадян, які мали досвід міграції, вважають своє нинішнє місце проживання основним. Це свідчить, що нова географія проживання виборців значною мірою вже сформувалася. Водночас близько 1/5 переміщених (18%) не вважають поточне місце проживання основним. Саме ця група залишається невизначеною у своїх майбутніх планах. Серед таких громадян майже три чверті (72%) розглядають можливість повернення до попереднього місця проживання.
Оксана Трокоз, представниця Інституту масової інформації в Житомирській області, з якою Громадянська мережа ОПОРА проводила інтерв’ю для дослідження в межах проєкту “Кожен виборець важливий”, вважає, що вже зараз потрібно пояснювати громадянам необхідність перевіряти, оновлювати чи змінювати свої дані в ДРВ.
“Люди мають самі розуміти відповідальність та важливість точності своїх даних в Державному реєстрі виборців, бо від цього залежатиме, чи зможуть вони проголосувати на перших повоєнних виборах”, — каже Оксана Трокоз.
Міграція виборців і руйнування виборчої інфраструктури
Станом на січень 2026 року Житомирська область є відносно безпечною. На її території не відбуваються активні бойові дії, однак росіяни продовжують обстрілювати регіон з повітря.
Нині у Житомирській області утворено 1422 виборчі дільниці. З них 883 малі, 325 середніх та 214 великих.
За даними ЦВК, наданими ОПОРІ, 97% будівель, де розташовані приміщення для голосування на Житомирщині, придатні для використання. Під час повномасштабного вторгнення зазнали пошкоджень та вже відновлено 25 будівель виборчих дільниць.
Станом на 31 грудня 2021 року у Житомирській області було зареєстровано 946 570 виборців — це на 23 998 більше, ніж у 2026 році.
Від початку повномасштабного вторгнення з Житомирської області виїхало понад 300 тис. людей — третина жителів. За словами керівника ОВА Віталія Бунечка, найактивніше люди виїжджали з північних районів області, де постійно відбувалися авіаційні нальоти. Наразі майже всі, хто залишав свої домівки, рятуючись від російських обстрілів, вже повернулися, за винятком приблизно 10% населення. Багато з таких людей перебувають за кордоном або отримали статус внутрішньо переміщених осіб.
За даними Державного реєстру виборців у Житомирській області станом на 30 липня 2026 року зареєстровано 922 572 виборців. З них 89 1492 — з виборчою адресою, і 31 080 — з відміткою про вибуття.
Кількість виборців у районах Житомирської області. Скриншот із сайту ДРВ
За результатами дослідження ОПОРИ, досвід довготривалого переміщення має кожен четвертий дорослий українець. Переважна більшість цих переміщень пов’язана саме з війною, оскільки для більшості респондентів із досвідом міграції останній переїзд відбувся вже після початку повномасштабного вторгнення. Близько 70% усіх останніх переміщень громадян були вимушеними.
Проблема полягає також у невідповідності між фактичним проживанням і даними офіційної реєстрації. При цьому значна кількість переміщених осіб не оновлює інформацію про місце проживання чи виборчу адресу.
Під час чергових виборів Президента України у 2019 році 7395 жителів Житомирської області голосували не за місцем реєстрації, скориставшись процедурою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Така опція буде доступна і під час перших повоєнних виборів, але залишається відкритим питання про волевиявлення ВПО, військових та українців за кордоном.
За даними ЦВК, наданими ОПОРІ, з 24 лютого 2022 року до 14 січня 2026 року виборці Житомирської області найчастіше змінювали виборчу адресу в межах власного регіону — 63811 осіб, 4276 зареєструвались в Київській області, 4506 в місті Київ, 1678 в закордонному виборчому окрузі.
Право голосу без бар’єрів
За результатами дослідження ОПОРИ, забезпечення виборчих прав вразливих груп населення в Україні, зокрема людей з інвалідністю, ВПО та військовослужбовців, залишається складним викликом, що потребує адаптації законодавства та інфраструктури. За даними ДРВ, рівень фізичної доступності дільниць є критично низьким, а умови воєнного стану створюють нові бар’єри для реалізації права голосу. Лише 3% виборчих дільниць (15 із 500 перевірених) у 2020 році були повністю доступними для маломобільних груп населення.
За даними ЦВК, наданими ОПОРІ, з 1427 постійних виборчих дільниць у Житомирській області для виборців з порушенням зору лише 60 (4,2%) відповідають критеріям, 1303 (91,31%) дільниць — частково відповідають критеріям, 64 (4,48%) — не відповідають критеріям. Для виборців із порушенням слуху 68 (4,77%) з 1427 дільниць відповідають критеріям, 989 (69,31%) частково відповідають, а 370 (25,93%) не відповідають. Для виборців, які переміщуються на кріслах колісних, лише 40 (2,8%) дільниць придатні, 1314 (92,08%) — частково відповідають критеріям і 73 (5,12%) не відповідають. Для маломобільних виборців (із паличками, на милицях, люди похилого віку) 55 (3,85%) доступні, 1264 (88,58%) — частково доступні, 108 (7,57%) — не відповідають критеріям.
Фото Ірини Кирилович
Часткова доступність більшості дільниць не забезпечує рівного доступу до голосування.
“У нас у країні зараз дуже багато військових із травмами через війну, з ампутованими кінцівками, з протезами, на кріслах колісних, і вони першочергово мають реалізувати своє право голосу, бо вони за цю країну воюють і їм обирати владу. Але якщо дільниця розташована на другому поверсі школи, як вони мають туди дістатися? Всі ці моменти варто продумати вже зараз, а не чекати оголошення виборчого процесу. Держава та ЦВК мають зосередитися на трьох напрямах: фізичному облаштуванні виборчих приміщень, доступності інформації та підготовці членів виборчих комісій. Лише поєднання цих заходів дасть змогу перетворити право людей з інвалідністю й обмеженою мобільністю на практичну можливість самостійно і безпечно проголосувати”, — вважає житомирська медійниця, волонтерка Тетяна Хмель.
Для безбар’єрного доступу всіх виборців до дільниць важливо створити чітку систему контролю: встановити конкретні стандарти, строки та відповідальних за їх виконання, передбачити фінансування необхідних робіт і регулярно публікувати результати перевірок. До цього процесу мають бути залучені представники профільних громадських організацій, які можуть оцінити доступність не лише формально, а й з позиції реального досвіду виборців
Голосування для військових: виклики без готових рішень
За даними Global Firepower, загальна чисельність Збройних Сил України становить приблизно 880–990 тис. осіб, із них близько 300 тис. проходять службу в підрозділах, безпосередньо залучених до ведення бойових дій (точні дані невідомі, оскільки є державною таємницею).
На перших повоєнних виборах забезпечення виборчих прав військовослужбовців може ускладнюватися низкою обставин. Зокрема, вони можуть не мати можливості проголосувати за місцем своєї реєстрації, тобто на виборчих дільницях, розташованих поза межами місця дислокації військової частини чи формування. Водночас організація голосування безпосередньо за місцем дислокації військових підрозділів може супроводжуватися безпековими й іншими ризиками. Додатковим викликом є необхідність поєднання проходження військової служби з можливістю балотуватися на виборах.
Без належних механізмів реалізації виборчих прав військовослужбовців перші повоєнні вибори складно буде вважати такими, що відповідають демократичним стандартам, зокрема принципам загального та рівного виборчого права.
Як забезпечити виборчі права ВПО
Станом на 30 липня 2026 року у Житомирській області зареєстровано 73 348 внутрішньо переміщених осіб, зокрема в Житомирській міській територіальній громаді — 13 454.
У парламентській робочій групі, яка напрацьовує законодавство для перших повоєнних виборів, лунала пропозиція автоматично змінювати місце голосування всіх виборців, чия виборча адреса розташована на тимчасово окупованих територіях, на адресу, зазначену в довідці ВПО.
Внутрішній переселенець, із яким на правах анонімності ОПОРА записала інтерв’ю в межах проєкту “Кожен виборець важливий”, вважає, що така ініціатива не гарантує ні стовідсоткової точності даних, ні високої явки виборців на дільниці.
“Проблема в тому, що багато ВПО їдуть через нашу область транзитом. Наприклад, на початку вторгнення вони виїхали з інших регіонів, в Житомирі чи області зареєструвалися як ВПО, отримали довідку, певний час пожили — і поїхали далі в інший регіон країни або за кордон. Чи повернуться вони після завершення війни в населений пункт, зазначений у довідці ВПО, — питання. Чи захочуть спеціально приїхати на вибори і проголосувати — ще більше питання. Не варто виключати з цього списку ВПО, які переїжджають до родичів, живуть тут роками і можуть взагалі не реєструватися й ніде на обліку не перебувати. Таких мало, але вони є. Або чоловіки, які взагалі ніде не реєструються. Як їх мотивувати? А ніяк.
Якщо людина сама не хоче брати участь у виборі майбутнього своєї країни, то жодна мотивація тут не спрацює”, — каже співрозмовник ОПОРИ.
Нині в області діють 20 місць тимчасового проживання для ВПО. Також у Житомирі завершують будівництво житлового комплексу з чотирьох чотириповерхових будинків на 116 квартир для внутрішньо переміщених осіб. Проєкт вартістю 485 млн грн фінансується Європейським Союзом та міським бюджетом. Здати об’єкт в експлуатацію планують до кінця 2026 року, — повідомляє Суспільне Житомир.
Будівництво житлового комплексу для внутрішньо переміщених осіб у Житомирі. Джерело: Суспільне Житомир
Член однієї з рад ВПО області, з яким на правах анонімності поспілкувалася ОПОРА, вважає недоцільним створення додаткових виборчих дільниць у місцях тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
“Така ініціатива може бути використана партіями задля впливу та фальсифікацій результатів виборів. ВПО проживають у межах населених пунктів, і відстань до виборчих дільниць не така вже й велика. Хто захоче проголосувати, виконати свій обов’язок громадянина, той зможе прийти на дільницю, за якою закріплений, і проголосувати. Але перед цим важливо перевірити себе в реєстрі виборців, і варто це зробити не в день голосування. От над цим треба працювати, впроваджувати інформаційні кампанії, пояснювати покроково, як це зробити. А створювати спеціально дільниці для ВПО, на мою думку, недоцільно”, — каже співрозмовник ОПОРИ.
Зазначимо, що виборча адреса громадян зі статусом внутрішньо переміщених осіб зберігається на тимчасово окупованій території, якщо вони не змінять її самостійно. Зробити це можна онлайн через Кабінет виборця або офлайн — звернувшись до відділу ведення ДРВ.
Запропоновані ініціативи щодо централізованого визначення місця голосування можуть зменшити кількість перешкод для участі ВПО у перших повоєнних виборах, але лише за умови точності реєстраційних даних, належного інформування громадян і збереження за ними права самостійно визначати зручне місце голосування і залучення незалежних спостерігачів на дільниці в день голосування.
Українці за кордоном: готові голосувати, але не готові реєструватися
Точної цифри, яка показує, скільки українських виборців зараз перебувають за межами країни, немає. Приблизні оцінки загальної кількості громадян України за кордоном варіюються від 5 до 9 млн людей.
За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25 % дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72 % із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5 % (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. При цьому 81 % переміщених громадян називають своє нинішнє місце проживання основним.
Скриншот із презентації дослідження ОПОРИ “Актуалізація Державного реєстру виборців в умовах переміщення громадян: масштаби, поведінка та бар’єри (кількісне дослідження)”
Дослідження ОПОРИ серед українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75 % респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Лише 38 % розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану, а 48 % оцінюють таку перспективу як малоймовірну або зовсім не планують повертатися.
Серед українців за кордоном 74 % заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16 % з-поміж опитаних перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури.
Окремої уваги потребує ситуація з померлими українцями за кордоном.
“Якщо людина стоїть на консульському обліку, то інформація про смерть надійде через МЗС. Але якщо помирають люди, які не перебували на консульському обліку, то ми не маємо цих даних. Лише якщо родичі виписують цю людину, ми можемо виключити її з Реєстру на підставі свідоцтва про смерть. Ми повторно уточнюємо інформацію через органи реєстрації, і якщо є відмітка про смерть, то виключаємо людину з Реєстру”, — каже представник ДРВ.
Інша проблема стосується кількості та пропускної спроможності виборчих дільниць за кордоном. Згідно з чинним Виборчим кодексом, приміщення для голосування за межами України розташовуються в будівлях дипломатичних установ України за кордоном. Нині в закордонному виборчому окрузі утворено 104 виборчі дільниці. Ця система не розрахована на голосування мільйонів людей, а утворення дільниць поза межами дипломатичних установ потребуватиме не лише змін до законодавства, а й укладання низки двосторонніх угод з іншими державами.
Додатковим викликом є те, що приміщення посольств і консульств здебільшого не розраховані на одночасний прийом великої кількості виборців. Навіть у країнах із найбільшою кількістю українських мігрантів — Польщі, Німеччині, Чехії — черги на виборчих дільницях фіксувалися й на минулих виборах, коли за кордоном перебувало в рази менше українців, ніж зараз.
Без розв’язання цього питання значна частина українців за кордоном, попри задекларовану готовність голосувати, фізично не зможе реалізувати своє право голосу — навіть якщо формально буде внесена до списків виборців.
Проблеми обізнаності
Лише трохи більше половини опитаних у межах дослідження ОПОРИ знає про існування Державного реєстру виборців. Майже 40 % громадян взагалі не чули про нього. Ще нижчим є рівень розуміння виборчих процедур, — і це, безумовно, виклик перших повоєнних виборів.
Про це говорив Павло Романюк, радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА, під час публічної дискусії “Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців”, що відбулася 21 липня в Житомирі.
“Результати дослідження демонструють необхідність незалежного аудиту актуальності даних Державного реєстру виборців. Водночас в Україні ще потрібно визначити модель його проведення: хто саме має здійснювати незалежне оцінювання, якими мають бути процедури і як використовуватимуться отримані результати. Проведення такого аудиту також відповідає рекомендаціям, викладеним у Звіті Європейської комісії за 2025 рік, який серед пріоритетів підготовки до перших повоєнних виборів визначає проведення аудиту й оновлення даних Державного реєстру виборців”, — зазначив Павло Романюк.
Проведення такого аудиту не скасовує необхідності паралельної роботи над іншими напрямами — кадровим забезпеченням відділів ДРВ, доступністю дільниць, механізмами голосування для ВПО, військових та українців за кордоном. Утім, саме точність і повнота даних Реєстру визначає, наскільки коректно вибудовуватимуться всі інші елементи виборчої інфраструктури. Тому робота над оновленням Державного реєстру виборців має розпочатися вже зараз, у міжвиборчий період, — щоб перші повоєнні вибори, незалежно від того, коли вони відбудуться, дали змогу реалізувати право голосу кожному громадянину України.
Матеріал створено в рамках проєкту “Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії”, що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Ірина Кирилович, регіональна консультантка ОПОРИ в Житомирській області
