У Києві попрощалися з 14-річним Назарієм Ковалем. Хлопець загинув внаслідок комбінованої атаки, яку Росія здійснила у ніч проти 28 серпня. Цілий під'їзд п'ятиповерхового будинку у Дарницькому районі, де він мешкав, був повністю зруйнований з першого по п'яти поверхів.

Провести в останню путь загиблого Назарія прийшли кількадесят людей, зокрема родичі і однокласники, пише Суспільне.

Тієї ночі Назарій Коваль разом з мамою був в укритті. Мати хлопчика розповіла, що після перших сильних вибухів у підвалі почала сипатися стеля та піднялася пилюка. Мешканці будинку вирішили перебігти у більш безпечне сховище Дарницького вокзалу, розташованого поруч. Саме в цей момент російська ракета влучила в будинок.

Бабуся підлітка Наталія Леонідівна прийшла попрощатися з онуком з оберемком колосся і калини. Ці колоски жінка берегла йому на весілля, а принесла на похорон.

"Він коли приїжджав до мене на дачу, маленький зовсім, ми збирали колоски в полі. І він каже: це треба змолоти, Тася, це буде хлібушек, і ми не будемо купляти. Я ці колосочки зберегла з його дитинства, у вазі стояли на дачі. Я думала, що на весілля пригодиться, я не думала, що сьогодні я принесу ці колосочки на прощання з Назарієм", — ділиться Наталія Леонідівна.

Жінка розповідає, що коли народився Назарій, то не замислювалися про значення його імені. А воно означає "присвячений Богу". "І так вийшло, що він присвячений Богу", — ділиться бабуся. Вона називала онука пестливо Нанюля, а він її — Тася.

"Інколи він мене як розсмішить. Я йому кажу: Нанюля, ти мене тримаєш на цьому світі. А він мені: Тася, я боюсь, не удержу, не розраховуй. Найстрашніше, що ми прощаємося з безцінними, найдорожчими людьми. Найстрашніше в цьому, що нам взагалі немає можливості обійняти, почути голос. Залишається тільки спогад. Лишається тільки пам'ять", — каже Наталія Леонідівна.

"Світ поділися на "до" і "після". Ми будемо далі жити, питання — як ми будемо далі жити?", — каже Людмила, тітка загиблого підлітка.

Розповідає, що він був єдиною дитиною в родині, дуже життєрадісним, любив подорожувати.

"В цьому році вони і на морі, в і горах, і на лижах, і кругом. І все. І навіть фотографій не залишилося, тільки те, що в телефон", — ділиться Людмила. За словами жінки, мама Назарія зазнала поранень під час обстрілу.

"У неї струс мозку. У неї лице зшите, і голова зшита. А душа? А серце? Цього ж не видно", — каже Людмила.

Дуже спокійним і дипломатичним характеризує Назара чоловік його тітки Тарас. Згадує, що востаннє бучилися кілька тижнів тому, коли він приїжджав в Коростень до бабусі на канікули. Хлопець дуже любив відпочинок на природі, розповідає Тарас.

"Палатки, мангал. Ми востаннє десь місяць назад так їздили. Він все сам робив біля мангала: шашлик, рибу, бограч — все сам. А після нового року ми поїхали на лижі кататися, він вчився, йому це так подобалось", — ділиться чоловік.

Провести в останню путь Назара прийшов його друг дитинства Андрій. Діти дружили змалечку, разом пішли до школи, були фактично братами, розповідає мама Андрія Вікторія. Про Назарія каже, що він був дуже добрим, ввічливим, чуйним.

"Він дуже хотів жити, він дуже боявся цієї війни. Він постійно ходив в бомбосховище в будинку, на вокзал в бомбосховище, коли були масовані атаки. Не хотів бути вдома, він хотів бути у бабусі літом в Коростені, тому що там більш безпечно. Ця війна його, на жаль, настигла. Це дуже несправедливо. Такого не має відбуватися з нашими дітьми, взагалі з усіма людьми", — сказала Вікторія.

Нагадаємо, 28 серпня під час масової атаки рф у столиці постраждала уродженка Коростеня, а її син, 14-річний Назарій Коваль, загинув.