На території Житомирщини є гірські породи, які містять достатню кількість таких рідкоземельних металів, як ітрій і церій.

Про це Суспільному розповів доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хом'як.

Рідкоземельні метали

За словами Івана Хом'яка, рідкоземельні метали в дуже невеликій кількості є майже по всій території Житомирської області, переважно у вигляді домішок до титан-цирконієвих руд.

"Офіційно рідкоземельними є 17 металів. Мова йде про скандій, ітрій і ще 15 хімічних елементів, яких називають лантаноїди. На території Житомирщини є гірські породи, які містять достатню кількість саме ітрію і церію. Вони входять як домішки до титан-цирконієвих руд. Титану у нас дуже багато, особливо на півночі області. І як домішки до цих руд у нас є два таких елементи, які можуть добуватися промисловим шляхом. Однак, для цього потрібно знайти місце, де вони точно розташовані, адже зустрічаються вони невеликими ділянками, тому налагодити їх видобуток непросто", — розповів Іван Хом'як.

Рідкісні метали

Іван Хом'як розповів, що на території Житомирської області також є рідкісні метали.

"Коли мова йде про угоду Трампа, то ймовірніше за все там маються на увазі саме рідкісні метали а не рідкоземельні. На території Житомирської області є ванадій, скандій, ніобій, тантал, цирконій, гафній. Їх достатньо для певного промислового виробництва на сьогодні. Але найбільше у нас титан-цирконієвих руд. Це набір руд різних металів, але ми на сьогодні з нього беремо в основному титан, який теж дуже важливий в промисловості та військовій галузі. У нас також є свинцево-цинкові руди, є ванадій, є молібден. Тобто у нас є запаси рідкісних металів, навіть платинова група є, наприклад, в районі Коростеня, але питання в тому, чи окупиться це, чи буде це економічно вигідно, щоб це починати видобувати, бо є багато проблем", — сказав науковець.

Титан-цирконієві руди

За словами Івана Хом'яка, однією з проблем є те, що титан розсипаний на великій території. І руди розташовані в невеликих утвореннях посеред титан-цирконієвих руд.

"Після того, як буде знайдене конкретне місце покладів руд, потрібно пройти певну процедуру перед початком видобування. Спочатку треба домовитися з власником, щоб він відмовився від попереднього способу використання цієї землі і погодився на побудову шахти або кар'єру. Потім потрібно зробити стратегічну екологічну оцінку. І це не скрізь вдається. Наприклад, найпопулярніше і скандально відоме родовище, яке розташоване в районі Перги, є проблемним тому, що частково потрапляє на територію Поліського природного заповідника. І хоча там була обіцянка, що буде ритися шахта, і вона йде під землею, проте по глибині і по висоті меж заповідника немає. Тому це перша проблема. По-друге, треба порахувати, чи вигідно тут будувати кар'єрну чи шахтну інфраструктуру, чи ми отримаємо достатній прибуток, який би виправдав всі економічні ризики проходження цієї процедури", — розповів викладач ЖДУ.

Наприклад, нерозроблювані титанові розсипи охоплюють територію близько існуючих 12 населених пунктів.

"Тут виникне потреба переселяти людей, а люди візьмуть і не погодяться. Також можуть бути проблеми з проходженням екологічної процедури. У нас майже 85% розсипів титан-цирконієвих руд розвідані. Тобто для видобутку рідкісних металів, які їх супроводжують, необхідно знайти якесь таке місце, де його концентрація є великою і де не буде низки проблем, зокрема, економічних, соціальних, екологічних, щоб можна було його добувати. Плюс, ми добуваємо по суті тільки сировину, в якій є підвищена концентрація цих елементів. І мова йде не про проценти, а про долі процентів. Щоб підняти собівартість, потрібно буде будувати збагачувальний завод. Проте слід зважати на те, що заводи із видобування таких металів є дуже шкідливими для навколишнього середовища. Обробка металів вимагає високих температур і обробки сумішей кислот, а ще величезних об'ємів води та площ. Це велике навантаження на довкілля. Інколи треба подумати, чи варто взагалі починати цю справу", — сказав Іван Хом'як.

Як відбувається екологічна процедура

"Спочатку розвідані корисні копалини, точніше їх родовища, виставляються на аукціон. З аукціону їх купують приватні власники, які збираються займатися видобутком. Якщо це не кар'єр і не розроблене раніше родовище, то вони починають робити стратегічно-екологічну оцінку. Їм потрібно отримати дозвіл на відведення землі від територіальної громади, отримати дозвіл від власника, щоб він від цієї землі відмовився або її продав. Потім починають робити проєкт. Власник отримує дохід від продажу цих руд, а держава отримує певні відсотки у вигляді ренти. Так ось, оскільки в нас всі багатства належать народу, який представляється державою, то держава нібито дає в оренду і отримує рентну плату за користування надрами. Це значна сума для українського бюджету, але це невеликий прибуток для американців. Мова йде про біля пів сотні мільярдів гривень. Для порівняння, за користування водою держава отримує до 700 мільярдів гривень", — розповів науковець.

За його словами, на Житомирщині є метали, які важливі для промисловості.

"Але чи будемо ми конкурентами величезним родовищам, які знаходяться в Китаї — це велике питання. Я не бачив угоди, але те, що публікують американські журналісти, то там мова йде про прибуток, який отримує держава. Це так звана плата за ренту, як певний відсоток за використання корисних копалин. В рік там мова йде про кілька десятків мільярдів гривень. Тобто американці нібито претендують, що у фонд, який вони створюють, будуть потрапляти 50% від ренти за корисні копалини. Я не бачив цієї угоді, але думаю, що ми обіцяємо віддавати частку держави від ренти за використання надр. Проте, не думаю, що мова там йде про рідкоземельні метали, які є на території Житомирської області в районі Коростеня, Іршанська — ітрій і церій", — сказав Іван Хом'як.

Ітрій і церій у сплавах

За словами Івана Хом'яка, ітрій і церій, які є на Житомирщині, додають до різних сплавів.

"Наприклад, коли ітрій додають до заліза, то підвищується його ковкість. Коли до алюмінію — то міцність і жаростійкість. Колись в старих телевізорах це було те, що давало червоний колір. Це був так званий оксисульфід ітрію. Також його додають до скла, і скло стає дуже міцним і жаростійким. Найперспективнішим напрямком його використання є високотемпературні надпровідники. Це такі специфічні речовини, які проводять електричний струм без втрат за температури рідкого азоту. Тобто, якщо ми протягнули надпровідникову лінію електропередач, то втрати електрики будуть практично нульовими. І це можна робити навіть в середовищі рідкого азоту.

Коли ми говоримо про церій, то він використовується переважно в металургії. Наприклад, в електрометалургії роблять дугові електроди з нього. Також з нього виготовляють трасуючі боєприпаси. Крім того, кожен із нас бачив церій у "каменях" для запальничок. І в космічній техніці він використовується. Наприклад, є космічний апарат Voyager 2, який дуже далеко летить, то там церій використовується для того, щоб із радіоізотопного джерела струму, тепла, яке від нього йде, видобувати електроенергію", — розповів науковець.

Що відомо про угоду між США та Україною про рідкісноземельні метали

12 лютого Зеленський повідомив, що міністр фінансів США Скотт Бессент привіз в Україну чернетку угоди про доступ до українських корисних копалин на 500 мільярдів доларів в обмін на допомогу Вашингтона. Президент тоді зазначив, що українська сторона хоче вивчити деталі документа якнайшвидше.

14 лютого стало відомо, що Україна доопрацювала драфт меморандуму щодо партнерства і передала його американській стороні.

15 лютого на полях Мюнхенської конференції безпеки Зеленський заявив, що не дав підписати зі США угоду про рідкісноземельні метали, бо вона не готова для захисту українських інтересів.

20 лютого стало відомо, що адміністрація президента США Дональда Трампа представила Україні "покращений" проєкт угоди щодо видобутку корисних копалин. В Офісі президента повідомили Суспільному, що робота над угодою триває.

26 лютого президент України Володимир Зеленський підтвердив, що угода між Україною та США про корисні копалини та рідкісноземельні метали погоджена.