20 років тому у світ вийшла перша відеогра Stalker, яка отримала всесвітнє визнання. Багатьох геймерів приємно здивував факт, що розробником популярного шутера є українська компанія GSC Game World, пише КоростеньМедіа.
Сьогодні з не меншим захопленням ми розповідаємо про те, що у продовження культової серії Stalker-2:Heart of Chornobyl доклали руку і коростенці. Олександр Очерклевич є частиною команди розробників, треки коростенців Рaashee та AlexJazz грають на радіо у грі.
Скріншот зі сторінки Олександра Очерклевича в Інстаграм.
«Community manager: Oleksandr Ocherklevych» – вказано у титрах гри. Цим скріншотом Олександр поділився в соцмережах і дописав: «Довгий шлях пройдено. МИ ЗРОБИЛИ ЦЕ! Та попереду ще більше звершень».
У вузьких (і не дуже) колах Коростеня Очер завжди асоціювався з двома речами – репом (тому що читав) та сталкінгом (тому що вів блог про свої «походи» у Чорнобильську зону відчуження). Вперше у ЧЗВ побував у 22 роки в далекому 2012 році. Якось потрапив у новини як «спійманий сталкер», хоч фото і заблюрили – багато коростенців впізнали Очера.
Минули роки. Сьогодні коростенець знову фігурує в новинах про сталкінг, але вже в іншому контексті. Тепер він не порушник, а член команди, на продукт якої весь світ чекав понад 10 років!
Цей факт не повинен залишитись поза увагою громади, тому списуємось із головним коростенським сталкером.
Олександр Очерклевич з лого GSC Game World
– Твоє ім’я є у титрах, вказано, що Олександр Очерклевич – менеджер спільноти. Який твій внесок у вихід в світ Stalker-2:Heart of Chornobyl?
– Моє ім’я в титрах є двічі: один раз як частина команди GSC, а другий — як учасник нашої сталкерської спільноти Stalker-Tour. Це пов’язано з тим, що ще до того, як я влаштувався працювати в GSC, я разом із друзями активно допомагав розробці, надаючи унікальні фото- та відеоматеріали для референсів.
Щодо моєї посади, я обіймаю її з 2019 року. Якщо коротко, моє завдання – бути ланкою, яка поєднує гравців із дев-командою. Ми тримаємо руку на пульсі: знаємо, чого очікують від гри наші фанати і що їм найбільше подобається. Також наша мета – розширювати коло шанувальників та підтримувати інтерес до гри. Окрім цього, я консультував дев-команду та наративний відділ з усіх питань, що так чи інакше стосувалися Чорнобильської зони відчуження. Це стало можливим завдяки моєму великому багажу знань і практичного досвіду.
– Як і коли потрапив у команду?
– Свою історію потрапляння в команду я розповів у фільмі War Game. Це був 2018 рік. Я перебував у ЧЗВ і разом із моїм другом-фотографом ми вночі піднялися на дах центральної 16-поверхівки, щоб фотографувати Венеру та інші космічні тіла на зоряному небі. Саме на тому даху я дізнався про анонс S.T.A.L.K.E.R. 2. Повернувшись додому, я написав листа команді розробників і протягом року допомагав їм, консультував з усього, що знав. Приблизно через рік я вже став офіційним співробітником GSC Game World.
Олександр Очерклевич у зоні відчуження в юні роки.
– Коли і чому ти захопився Чорнобилем, скільки разів бував у зоні відчуження? Що робив там і чи міг тоді уявити, що будеш причетним до створення такого масштабного проєкту?
– Чорнобильською зоною я захопився ще в дитинстві, задовго до анонсу першої гри S.T.A.L.K.E.R. По-перше, мене завжди цікавило, що це за жовта «корочка» – чорнобильське посвідчення, в якому було вписано моє ім’я. Чому вона у мене є і що стало причиною її появи?
По-друге, мій батько брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. Тому ця тема завжди викликала в мене інтерес і захоплення. Особливо в ті часи, коли ще не було інтернету, ЧЗВ залишалася «terra incognita» – закритою територією, де, здавалося, коїться щось невідоме.
У 2003 році я вперше дізнався про S.T.A.L.K.E.R. і одразу став фанатом цього всесвіту. А у 2011 році знайшов спільноту однодумців – відчайдухів, з якими почав нелегально відвідувати ЧЗВ.
З 2012 по 2021 рік я бував у зоні приблизно 20-30 разів. Це були як короткі походи на 1-2 дні, так і тривалі експедиції на тиждень-два.
Для мене стати частиною команди GSC, а тим більше потрапити в титри S.T.A.L.K.E.R. 2, а також ремастерів оригінальних ігор, фанатом яких я був із юності, — це щось на рівні мрії. Але це стало реальністю, і я безмежно радий цьому факту. Я дуже вдячний людям, які в мене повірили й довірили цю відповідальну роботу.
– Розкажи про те, як потрапив у новини із заблюреним обличчям і чи багато людей впізнали що це саме ти незаконно відвідав зону відчуження. Можливо, цей факт в біографії якось вплинув на те, що сьогодні твоє ім’я є в списку команди?
Ексклюзивне фото від Олександра з відкритими обличчями сталкерів.
– Те фото, про яке йде мова, – не єдине в моєму «сталкерському портфоліо». Насправді для нашої спільноти це була звична практика. Це регулярна справа як для нас (сталкерів), так і для поліції зони. Іноді тебе ловлять, іноді ні. А буває, ти сам телефонуєш у райвідділ і кажеш: «Мені терміново треба додому, я там-то й там-то, заберіть мене». У таких випадках це найшвидший спосіб вийти з ЧЗВ.
Між сталкерами та поліцією зони ніколи не було негативу. Нам подобалося від них тікати, їм подобалося нас ловити. Якщо перемагали вони, ми чесно сплачували призначений адміністративний штраф.
На жаль, зараз усе змінилося. Колишні сталкери та чорнобильські поліцейські разом пліч-о-пліч боронять Україну. Зона зараз – це замінована територія на кордоні з ворогом. Тому явище чорнобильського сталкінгу, ймовірно, вимерло й навряд чи буде відновлене навіть після нашої перемоги.
Скріншот із фільму War Game: The Making of S.T.A.L.K.E.R. 2 Documentary.
– Люди старшого покоління здебільшого досі вважають, що комп’ютерні ігри – це легковажне захоплення. Твої аргументи в захист індустрії на прикладі Stalker-2:Heart of Chornobyl?
– Деякі люди досі вважають комп’ютерні ігри легковажним захопленням. На жаль, це ознака їхнього застрягання у минулому. Нові явища завжди проходять шлях від маргінесу до мейнстріму.
Сьогодні середній вік гравця – 34 роки. Це люди, які після роботи хочуть відпочити й відволіктися у фантастичних світах. Сценарії сучасних ігор не поступаються голлівудським фільмам, але ігри пропонують унікальну взаємодію та інтерактивність. Вони стимулюють мозкову активність, знижують ризики деменції й допомагають у профілактиці хвороби Альцгеймера.
Моя порада скептикам: знайдіть свій жанр ігор. Можливо, це змінить ваше ставлення.
– Зі своєю родиною ти виїхав з України до повномасштабної війни – де проживаєш, чим займаєтесь?
– На момент повномасштабного вторгнення я разом із дружиною і дитиною проживав в Греції, де ми й залишилися. Частина команди працює в Києві та інших містах України, інша частина — у Празі та по всій Європі. Однак GSC Game World залишається українською компанією.
Наша гра S.T.A.L.K.E.R. 2 — яскравий приклад унікального українського продукту. У грі є понад 450 треків українських виконавців, включно із земляками з Коростеня Рaashee і Малина (AlexJazz), яких мені вдалося додати до гри як саундтрек на радіо.
– Що важливого/цікавого хотів би додати у цей текст, але я не запитала…
– Хочу побажати всім молодим людям нашого міста вірити в себе, займатися тим, що приносить задоволення, і розвиватися у своїх захопленнях. Якщо ви будете наполегливими, у вас усе обов’язково вийде.
P.S. Перше інтерв’ю з Очером я записала у 2013 році для каналу «Коростень ТБ». Тоді хлопець захоплювався репом і разом зі своїм другом в складі бенду «Damask» записав і видав альбом «Третя планета». Друг – Павло Ніколаєнко і є той самий вищезгаданий виконавець paashee, трек якого увійшов в Stalker-2:Heart of Chornobyl.
Гурт «Дамаск» презентує свій реп альбом у Коростені.
Творчий дует розпався, музикою Очерклевич більше не займається – не вистачає часу. А от Ніколаєнко підкорює музичні платформи. На ютюб каналі paashee понад 16 млн переглядів загального контенту з 2021 року.
Автор: Ольга СКОСАРЄВА.