Троє орнітологів-аматорів проїхали сотні кілометрів, аби поспостерігати за птахами і пофотографувати їх у Поліському природному заповіднику на Житомирщині.
Про це Суспільному розповіла старша наукова співробітниця Поліського природного заповідника Ольга Бєльська.
За її словами, нині бьордвотчинг став популярним. Дослівно "birdwatching" — спостереження за птахами.
"Це поняття вміщує набагато більше від простого птахоспоглядання. Це як змагання, це неймовірна спостережливість, а ще — перевірка талану. Адже фортуна посміхається лише наполегливим. Ну і без сучасної потужної техніки ніяк. Олександр Бурковський, Олег Шеремет, Олег Рожко та супроводжуючий їх Юрій Кузьменко приїхали на бьордвотчинг на Житомирщину. З Олегом Рожком я була знайома заочно завдяки його фотографіям, якими він поділився для облаштування плакатами екологічної та орнітологічної стежок. А тепер я мала змогу поспостерігати за його роботою", — розповіла науковиця.
Сичик-горобець. Житомирщина, квітень 2024 року. Фото Олега Рожка
Бьордвотчери у пошуках рідкісних птахів. Житомирщина, квітень 2024 року. Фото Юрія Кузьменка
Глухарка. Житомирщина, квітень 2024 року. Фото Олега Рожка
Найкращий час для спостережень — з середини квітня до кінця травня. У цей час листя ще немає, тому птахів краще видно.
"Зі свого досвіду знаю, що не так просто сфотографувати пташку. А потужна техніка ще й дуже важка. Тому важливо вміти не тільки побачити, але й вчасно зреагувати, щоб отримати гарні фотографії полохливих птахів. Бьордвотчери, незалежно від погоди та часу доби, наполегливо блукають лісом, шукаючи ту саму заповітну пташку. А ще вміють помічати красу навіть невеличкого моху, дбайливо ставитися до всього, що оточує. Це люди, які у професійній сфері зазвичай далекі від природи, проте знають про неї дуже багато", — сказала Ольга Бєльська.
Мох зозулін льон. Житомирщина, квітень 2024 року. Фото Олега Рожка
Бьордвотчери спостерігали за птахами і фотографували їх у Поліському природному заповіднику на Житомирщині, квітень 2024 року. Фото надала Ольга Бєльська
Кажан вечірниця. Житомирщина, квітень 2024 року. Фото Олега Рожка
Бьордвотчер Олег Шеремет розповів Суспільному, що це захоплення у нього з'явилося у 2019 році.
"Випадково натрапив на публікацію відомого в Україні орнітолога, науковця Максима Гаврилюка з Черкащини, який писав про орлана-білохвоста. Він мій земляк. Я родом із Золотоноші, з Черкащини. І коли він написав саме про ці краї, мені це чомусь запало в душу, бо скільки живу, я не знав, що поруч є такий птах величезний, я його не помічав ніколи. Тож я дістав старий фотоапарат і пішов орлана шукати. Я його знайшов і сфотографував, то був такий дуже-дуже технічний знімок. Але відтоді це переросло вже в захоплення", — розповів Олег Шеремет.
Бьордвотчери фотографували птахів у Поліському природному заповіднику на Житомирщині, квітень 2024 року. Фото Ольга Бєльська
Дятел трипалий, самець. Житомирщина, квітень 2024 року. Фото Олега Рожка
Гусінь. Житомирщина, квітень 2024 року. Фото Олега Рожка
За його словами, на Житомирщині є унікальні види, які мало де в Україні можна зустріти.
"І Поліський природний заповідник теж унікальний. Там зустрічаються так звані реальні види, північні, тайгові. Це і сич волохатий, і сова бородата, і сичик-горобець, і глушець, і орябки, і тетеруки. Там дуже-дуже цікаво. Надії було мало зараз туди потрапити, враховуючи воєнний час, але дякуючи адміністрації заповідника, дякуючи військовим, які дали дозволи, ми все-таки туди потрапили. І вдалося побачити, почути, сфотографувати багато цікавих видів. Ми дуже задоволені", — сказав Олег Шеремет.
Сичик-горобець. Житомирщина, квітень 2024 року. Фото Олега Рожка
Сич волохатий, Житомирщина, квітень 2024 року. Фото: Олег Рожко
Бекас. Житомирщина, квітень 2024 року. Фото Олега Рожка