reklama voda new1

Новини Олевська

Як на початку 1900-х років в Олевську розпочалися декомунізація й українізація

Як на початку 1900-х років в Олевську розпочалися декомунізація й українізація

9 березня 1908 року в селі Бистричі, що на Волині, народився отаман Тарас Бульба-Боровець. Під час Другої світової війни «бульбівці» становили окрему військово-політичну формацію українців, яка змагалися за відновлення державної незалежності України, пише Укрінформ.

21 серпня 1941 року підрозділи Української Повстанської Армії «Поліська Січ» Тараса Бульби-Боровця увійшли у містечко Олевськ на Житомирщині, вибивши звідти московських окупантів. Понад два місяці територія Олевська та околиць перебували під владою українців.

«Олевська республіка» стала державним утворенням у надії, що Українська державність обов’язково буде відновлена у Києві та на всіх українських етнічних землях.

У самому Олевську одразу ж розпочалися декомунізація й українізація: «Леніни, Сталіни та всі інші «вожді трудящих» зникли з площ, установ і вулиць «Олевської республіки». На їх місце появилися портрети українських князів, гетьманів та інших видатних людей України», – згадував отаман.

На підконтрольних територіях існували залізна дисципліна і порядок. Запроваджувалася приватна власність. Встановлювалися стабільні ціни на продукти харчування. Спекуляція і зрив фінансової дисципліни розцінювався як протидержавний заколот.

Відкривалися українські газети і театри.

Вояки УПА намагалися бути взірцем для цивільних. Кожен ранок вояків починався з молитви «Отче наш». Потім піднімали прапор, співали гімн України, а вже тоді йшли снідати.

Очевидно, що, рано чи пізно, мав настати конфлікт УПА «Поліська січ» із німецькою цивільною владою, яка прийшла вслід за німецькою армією.

Зокрема німецьке військове командування намагалося залучити «бульбівців» до єврейських погромів. Однак Тарас Бульба-Боровець категорично заборонив своїм воякам брати участь у розстрілах.

Вже після війни московська агентура звинувачувала його в єврейських погромах. За таким звинуваченням він постав 1946 року перед британським трибуналом. Однак британський суд повністю його виправдав, на основі сотень свідчень, які заперечували наклепи.

У листопаді 1941 року німці поставили ультиматум: УПА «Поліська січ» має безумовно підкорятися наказам німецької влади. Тарас Бульба-Боровець відмовився це зробити і вивів свої загони з Олевська і прилеглих територій.

В незалежній Україні, на жаль, до цього часу немає навіть гідного пам’ятника цьому Герою.

Богдан Червак

ДОПОМОГТИ НАШІЙ РЕДАКЦІЇ ФІНАНСОВО: "Підтримай КОРОСТЕНЬ today".

Слідкуйте за подіями в місті та Україні разом з КОРОСТЕНЬ TODAY! Підписуйтесь на наш Telegram-канал: https://t.me/korostentoday