Понад 50 років на одному робочому місці: історія медсестри з Олевська

Любов Горпиніч — жителька Олевської громади, що на Житомирщині, понад пів століття працює молодшою медичною сестрою в автоклавній Олевської центральної міської лікарні. За її словами, за цей час вона жодного разу не пошкодувала, що не змінила професію.

Любов Горпиніч розповіла Суспільному, що автоклавна була не першим її місцем роботи. З її слів, перед тим, як влаштуватися в лікарню, вона 2 роки працювала спочатку на сушильному, а потім — на льонозаводах.

“Я з багатодітної родини. Тому працювати пішла відразу після 9 класу. З 2 січня 1976 року, а тоді мені виповнилося 18, і до сьогодні я працюю в центральній лікарні молодшою медичною сестрою. Але таке враження, що це не пів століття минуло відтоді, а лише одна доба”, — сказала Любов Горпиніч.

Зі слів жінки, робота в автоклавній не із легких, але ця праця відповідальна та цікава. Пригадує, що в перші дні вона неабияк боялася цієї роботи. Особливо, коли автомат вмикали та вимикали.

“Перші пів року я взагалі боялася заходити в кабінет у такі моменти і стояла за дверима. Але батько в мене був наставником. Він говорив мені, що я мушу це робити. Він спеціаліст був по цьому. Часто мені розказував, як все потрібно робити, навчав. Він і ремонтував це обладнання, коли треба було. Я до своєї роботи завжди ставилася дуже відповідально. Бувало, і вночі приходила а автоклавну, якщо така потреба була. І у вихідні”, — пригадала молодша медична сестра.

Любов Горпинич розповіла, що в неї ніколи не було бажання змінити місце роботи та професію. І жодної надзвичайної ситуації за цей період не сталося.

“Ніколи не думала, що хочу змінити роботу. Навіть попри те, що вона одноманітна. Одне і те ж щодня. Приносять з відділень бікси, завантажують, стерилізують, вивантажують і видають знову. І так пів століття поспіль. Щодня. Але я думки не допускала, що можна щось змінити. Адже завжди знала, що моя робота потрібна. Від моєї роботи залежить безпека та життя пацієнтів. Мене цінує керівництво”, — сказала жінка.

 

Генеральний директор Олевської лікарні Олег Казюк розповів, що Любов Горпиніч одна із кращих працівниць лікарні.

“Любов Сергіївна виконує вкрай важливу роботу. Вона забезпечує хірургічне та інші відділення медичного закладу стерилізаційним матеріалом. Тобто проводить стерилізацію хірургічного інструментарію та іншого матеріалу в автоклаві, що забезпечує безперебійну роботу лікарні”, — сказав Олег Казюк.

Зі слів молодшої сестри відділення загальної хірургії лікарні Наталії Власновець, свою колегу Любов Горпиніч вона знає майже 30 років.

“Вона дуже працьовита і добра. Вона завжди порадить, підтримає. Хто б до неї не прийшов, завжди вислухає. Люди їй все розповідають, діляться з нею усім. Вона тут бікси влаштовує, а тут вже чай може приготувати. Вона дуже товариська і хороша людина”, — розповіла Наталія Власновець.

Поза роботою Любов Горпиніч, з її слів, веде активний спосіб життя: займається скандинавською ходою, їздить на велосипеді, відвідує лазню, любить відпочивати біля річки та в лісі.

За словами жінки, найбільшим своїм багатством вона називає двох доньок та онуків

“Я дякую Богу за те, що вони в мене є. Я з ними багато спілкуюся. Я для них і мама, і подруга. А вони для мене теж мої кращі друзі. Ми про все говоримо, все обговорюємо і все вирішуємо разом”, — розповіла Любов Горпиніч.

“Я всім кажу, що мені батько 10 років дописав. Бо відчуваю, що мені немає стільки років, як у паспорті. Хоча в мене вже дорослі внуки. Почуваюся добре, маю багато позитивних емоцій і радію кожному дню”, — сказала Любов Горпиніч.