Втратив дім, але повернувся до війська: у Житомирі попрощалися з уродженцем Коростеня, який загинув у 2024 році

На щиті повернувся Герой ШАЙДЕНКО ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ 17.08.1966 — 15.09.2024 рр.

Про це 22 жовтня повідомила Житомирська міська рада.

“Віктор Шайденко народився 17 серпня 1966 року у місті Коростені Житомирської області. Навчався у загальноосвітній школі № 13 (нині — Коростенський міський ліцей №13). Після закінчення школи здобув фах техніка-механіка та був призваний на строкову військову службу”, – йдеться в інформації.

Військова справа стала його покликанням. Після служби за межами України Віктор повернувся додому, але згодом вирішив продовжити військову кар’єру за контрактом. Служив у м.Коростені, а після переїзду до м. Житомира з 1994 року продовжив службу в лавах 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. За роки служби пройшов непростий професійний шлях, сумлінно виконував свої обов’язки та був відзначений нагородами. Після виходу на пенсію за вислугою років продовжив трудову діяльність у будівельній сфері.

У цивільному житті Віктор Володимирович був люблячим чоловіком, турботливим батьком. Разом із коханою дружиною вони долали життєві труднощі, підтримували одне одного й упевнено йшли поруч, пліч-о-пліч. Їхня родина була для нього найбільшою цінністю, а час, проведений разом, — справжнім щастям.

Особливе місце в його серці займала донька. Для неї він був не лише батьком, а й найкращим другом — людиною, яка завжди вислухає, підтримає, допоможе й повірить у неї навіть тоді, коли важко повірити в себе. Їх єднали любов, довіра та особливий душевний зв’язок. Віктор також дорожив своїми двома братами, підтримував із ними близькі стосунки. Він був людиною великого серця — щирою, турботливою, готовою прийти на допомогу без зайвих слів і не чекаючи подяки. Умів цінувати дружбу, ставив добробут близьких вище за власні потреби й залишався надійним другом для тих, хто його знав.

Віктор любив природу, походи з наметами, риболовлю та тихе полювання. Особливе задоволення йому приносила праця на землі.

Та мирне життя Віктора та його родини безжально зруйнувала війна. 8 березня 2022 року внаслідок російського ракетного обстрілу Житомира було зруйновано його дім. Ворог відібрав у родини не просто стіни й дах — він знищив частину звичного світу, спогадів і затишку, які люди створюють роками.

Попри пережите, Віктор Володимирович не залишився осторонь. Із початком повномасштабного російського вторгнення повернувся до лав Збройних Сил України, щоб знову стати на захист рідної землі. Він мужньо виконував військовий обов’язок, обіймаючи посаду старшого техніка самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону.

15 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, штаб-сержант Віктор Володимирович Шайденко героїчно загинув.

Довгі 25 місяців рідні жили з болем, тривогою та надією на його повернення. Час минав, але очікування не ставало легшим. І ось Герой повернувся додому на щиті…

У скорботі дружина, донька, рідні, близькі, друзі та бойові побратими…

Світла пам’ять і вічна слава Герою!