17 червня та 18 червня у Малинському районному суді почали розгляд справи 76-річної жительки Малина Нелі Лісовської, на яку 2 квітня 2026 року на одній з вулиць міста напав і покусав пес породи алабай. Після нападу жінку госпіталізували до лікарні, де діагностували перелом руки у трьох місцях та закритий перелом кульшового суглоба.

Про це Суспільному розповів син постраждалої Нелі Лісовської Богдан Лісовський. За його словами, днями його матері збираються робити четверту за рахунком операцію через наслідки укусів собаки — жінці вставлятимуть пластину в покусану псом руку.

Позови до суду

Зі слів Богдана Лісовського, він разом з матір'ю подав до суду на власника пса Павла Нестеренка два позови: про компенсацію шкоди, завданої внаслідок укусів собаки, і про відповідальність власника пса.

"17 червня було засідання суду у справі про компенсацію завданої шкоди. На цьому засіданні власник собаки сказав, що його місяць не було вдома, тому він не ознайомився з матеріалами справи. Суддя дав йому час до 21 серпня на ознайомлення, після чого він має право подати скаргу. На 18 червня було заплановане окреме засідання по кримінальному провадженню щодо подальшої долі собаки. Десь 13-15 жителів тієї вулиці, де проживає власник собаки, також поставили свої підписи і написали скаргу на те, що вулицею ніхто не може спокійно ходити через цього собаку. Так, упродовж світлового дня собака знаходиться у дворі, але стовідсотково сказати, що він перебуває у вольєрі, я не можу. Пес вільно пересувається подвір'ям, чутно його гавкіт. Сусіди неодноразово розповідали, що бачили, як син власника собаки після 23:00 вже навіть після випадку з моєю матір'ю неодноразово вигулював пса по місту — без намордника, без нічого", — сказав Богдан Лісовський.

За його словами, власник собаки Павло Нестеренко на їхнє з матір'ю звернення надав жінці одноразову допомогу на лікування.

"2 квітня, коли відбувся напад, Павло єдиний раз годину був з нами у лікарні. За нашим настоюванням він надав одну тисячу доларів і 10 тисяч гривень на лікування. Це був курс операційний, а тепер на матір чекає реабілітаційний курс. Він багато наобіцяв, що допомагатиме, але більше не з'являвся. Єдиний раз, коли я після того з ним говорив — це було на другий день Великодня, коли до нього прийшла поліція з'ясовувати ситуацію. То він мені подзвонив і, нецензурно висловлюючись, запитував, чому до нього прийшла поліція. Я відповів зустрічним питанням: чому моя матір перебуває на лікарняному ліжку вже стільки часу? Ми маємо на руках висновки МСЕК про характер завданих травм — це травми середнього ступеня тяжкості. Крім того, травми, спричинені укусами собаки, сукупно з хронічними хворобами мами дуже погіршили загальний стан її здоров'я", — говорить Богдан Лісовський.

Стан постраждалої жінки

Неля Лісовська телефоном розповіла журналістам Суспільного, що наразі перебуває вдома, але майже не встає — у зв'язку з тяжкістю травм лікарі сказали жінці дотримуватися суворих обмежень.

"Всю весну пролежала не встаючи. Укус на нозі, можна сказати, зажив — лишився рубець. А от у правій руці вставлена залізна конструкція, бо там перелом у трьох місцях. Фактично, ця рука теліпається. З нею треба дуже обережно, щоб її не зачепити. Виглядає вона жахливо. На ній собачі укуси ще не позаживали. Зараз переживаю, бо має бути операція — мають вставити пластину і ці кості причепити до пластини. Дуже важко вставати з ліжка через перелом шийки стегна — треба, щоб ноги були виключно прямі, ані присідати, ані нагинатися не можна. Нещодавно почала потроху ходити з палицею — важко, та треба розходжуватися. Втім ходжу небагато, бо на вечір стає боліти нога. Їсти можна лише стоячи. Сама я нічого приготувати не можу — син і племінниця готують і мені приносять. Син взагалі за мною доглядає — допомагає усім, хоча в нього своя родина, робота, город, хата", — розповіла Неля Лісовська.

Крім фізичних наслідків, зі слів жінки, у неї також з'явився психологічний страх.

"Я зараз на двері спокійно дивитися не можу — боюся. Думаю: хоч би Павло з собакою не зайшов. Прислухаюся весь час. Я ж спокійно йшла собі тоді по вулиці від подруги, яку провідувала — нікого не чіпала. Дійшла до будинку Павла — ворота були навстіж відчинені. Незчулася, як пес стрибнув на мене — я впала долілиць, відчувши, як хруснула нога. Ще встигла подумати, що то, певно, вивих. Пес схопив мою праву руку і почав мене тягати за неї. Ліву теж вкусив, але хоча б не сильно. Я кричала, просила порятунку — ніхто не вийшов. На вулиці не було ні людей, ні машин. Потім Павло вийшов з-за гаража і спитав мене, що я тут роблю. Зовні куртка виглядала майже цілою і не було видно тих укусів. Але, коли я закотила рукав, стало видно, як сильно розпухла рука і як з ран тече кров. Мене забрала швидка. Нікому не побажаю тих мук, які я потім пережила і зараз переживаю. Не розумію, за що це мені — я спокійна людина, яка нікого нічим не образила", — говорить постраждала жінка.

Неля Лісовська в лікарні у перший день після укусу пса. Фото надав Суспільне Житомир Богдан Лісовський

Власник пса, за словами Нелі Лісовської, допомагав медикам заносити її у машину швидкої допомоги і поїхав слідом. В лікарні обіцяв, що допоможе усім, чим потрібно.

"Павло був зляканий, і це було помітно. Бідкався, як псові вдалося вискочити з обійстя; казав, що закриває його. Обіцяв помагати — я погодилася. Ніякої злості на нього не мала. Хай би і прийшов до мене хоч раз додому — побачив би, як я встаю і як мучуся. Поміг би чимось. Але ж ні, не заходив. Я собі так думаю: добре, що тоді по вулиці йшла я, бо якби ж дитина яка зі школи йшла? Що з нею було б? Раніше у Павла теж був великий пес, але він людей не чіпав, а цей пес — це страхіття. Ця порода — вони ж величезні. Він, як теля за розмірами. Цей пес і раніше, хоч і був всередині обійстя за парканом, але усіх, хто йшов по вулиці, супроводжував по периметру паркана і обгавкував. Не один випадок був, коли цей пес котів і собак роздирав — особливо, коли син Павла з псом біля річки гуляв. Тільки одного зараз прошу — хай прибере того пса. Хай вже він не помагає мені, аби лишень прибрав того собаку", — говорить жінка.

Позиція власника алабая

Власник алабая Павло Нестеренко у коментарі Суспільному сказав, що готовий був допомагати жінці і надалі з її лікуванням.

"Я ж не намагаюся уникнути відповідальності за цей випадок. Я одразу поїхав у лікарню і ще до того, як син жінки приїхав туди, пішов і купив все, що мені сказали купити, що було потрібне для лікування жінки. Потім у нас з її сином була домовленість, що я плачу гроші за лікування, і ми закриваємо цю справу. У мене навіть розписка є, що він не має до мене претензій щодо лікування. Я заплатив все, що мені сказали: тисячу доларів і 10 тисяч гривень. Після цього до мене більше ніхто не звертався. Хоча я сказав: якщо треба буде транспорт, допомога, ліки чи крісло колісне — я готовий. Але до мене ніхто не звертався. Звісно, я готовий допомагати, але в розумних межах, бо в мене з доходів тільки зарплата, з якої я також допомагаю своїй матері, в якої перша група інвалідності. Крім того, щоб виплачувати гроші, я взяв кредит. 200 тисяч гривень, які він хоче, я не заплачу — для мене це просто непідйомна сума. Попри нашу з ним домовленість, на другий день Великодня до мене приїхала поліція. Звісно, я передзвонив і спитав цього чоловіка: як так, адже ми домовилися. Як виявилося, він заяву на мене подав одразу після самого інциденту, ще до по спілкування зі мною. А щодо жінки, то я навіть не знав, коли її виписали з лікарні, мені ніхто нічого не говорив", — сказав Павло Нестеренко.

Чоловік говорить, що його п’ятирічний алабай змалку живе серед людей і раніше не проявляв агресії до людей. За словами Павла, пса він утримує у належних умовах.

"Мій пес утримується відповідним чином — приїжджала поліція, я показав їм умови утримання і ветеринарну книжку. Коли я на другий день Великодня дзвонив сину постраждалої жінки спитати, що відбувається, він сказав, що поки живий мій собака, він спілкуватися зі мною не буде. Але яка відповідальність собаки? Якщо ми вб'ємо собаку, комусь легше стане? Якщо ми вбиватимемо кожного водія, який збив велосипедиста, то в нас тут взагалі не буде українців. Зараз він збирає якісь підписи від людей, але ж до цього випадку ніяких скарг чи заяв ні від кого до мене не надходило. Ніхто з сусідів до мене особисто не звертався. Якщо мій пес нібито зарвав якогось умовного кота, то де і коли це сталося? Це ще треба довести. Що стосується суду, то я ходитиму на всі суди, як і належить. Я налаштований на співпрацю. На суді 17 червня це не я казав, що я не ознайомлений з матеріалами справи. Це мені так суддя сказав", — відповів Павло Нестеренко.

Пес породи "алабай". Фото використане для ілюстрації того, як виглядає ця порода собак. Фото: pixabay.com

У коментарі Суспільному Богдан Лісовський підтвердив слова Павла Нестеренка щодо наявності згаданої власником собаки розписки.

"Я дійсно не маю претензій до нього щодо оплати ним витрат на лікування, але допомагати з оплатою процесу реабілітації і подальшого лікування — медикаментозного, психологічного — це теж його обов'язок. Ми не вимагаємо суто грошей — ми вимагаємо справедливості. Якби таке вчинив мій пес, я заходив би, я питав би, яка допомога потрібна, я просив би вибачення, а не чекав би, що мене попросять прийти чи допомогти. А не так, як у цьому випадку, що людина не йшла і не йде на контакт", — сказав Богдан Лісовський.

Що відомо про перші судові засідання у справі

У Малинському районному суді Суспільному сказали, що у цій справі були подані два позови — цивільний та кримінальний.

"Щодо цивільного позову, у якому йдеться про відшкодування майнової та психологічної шкоди, заподіяної нападом собаки, то у цій справі 17 червня були проведені підготовчі процесуальні дії. Відповідачу вручили копію позовної заяви для ознайомлення. Після ознайомлення він упродовж 15 днів з дня вручення позовної заяви має право подати відзив, свої заперечення щодо даної справи і позовної заяви. Наступне засідання у цій справі призначили на 21 серпня", — поінформував помічник голови Малинського районного суду Вадим Павицький.

Щодо позову у кримінальному провадженні, то у цій справі 18 червня відкрили підготовче судове засідання.

"Розглядається справа за статтею 128 Кримінального кодексу України "Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження", тобто тут йдеться про те, яким чином власник собаки має відповідати за напад пса на жінку. На підготовчому засіданні обвинуваченому вручили пам'ятку про його права та обов'язки, заслухали озвучені позиції обох сторін, а також заяву прокурора. Наступне засідання призначене на 2 липня — тоді справу почнуть розглядати по суті", — зазначив Вадим Павицький.

Що передбачає закон

Раніше 3 квітня адвокатка Наталія Циганчук коментувала Суспільному цю ситуацію. З її слів, власник пса несе повну юридичну відповідальність за наслідки нападу собаки на жінку — адміністративну, цивільну, а в окремих випадках — і кримінальну.

"Адміністративна відповідальність передбачена статтею 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо напад призвів до заподіяння шкоди здоров'ю або майну людини, власнику загрожує штраф у розмірі від 1700 до 3400 гривень. І тут передбачена обов'язкова конфіскація собаки. Тобто, собаку у хазяїна відберуть, вважаючи, що він здійснює неналежний нагляд за нею", — розповіла Наталія Циганчук.

Кримінальна відповідальність передбачена статтею 128 Кримінального кодексу України. Така відповідальність настає, якщо через недбалість власника собака завдав потерпілій людині тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

"Законодавством України передбачена і цивільна відповідальність, тобто, потерпіла має право через суд вимагати відшкодування. Якщо хазяїн собаки не бажає, щоб це було через суд, він може домовлятися із потерпілою і самостійно відшкодувати матеріальну шкоду — це витрати на лікування, ліки, реабілітацію і на зіпсований одяг. Потерпіла має право ще й на відшкодування моральної шкоди — це компенсація за фізичний біль, психологічну травму, душевні страждання. У такому випадку потерпіла може порушити питання про те, щоб її направили на санаторно-курортне лікування за рахунок власника собаки", — розповіла Наталія Циганчук.