Німецькі партнери передали допомогу лікарні, військовим і притулку в Малині
Впродовж тижня на Житомирщині перебувала делегація з німецького міста Біллербек, яке з 2023 року є містом-побратимом Малина. Благодійники привезли речі і корм для місцевого притулку для тварин, обладнання для лікарні, солодощі для дітей і медичні засоби для військових. До збору допомоги для України долучаються усі охочі жителі Біллербека, де живе близько 12 тисяч людей.
Про це розповіла волонтерка Ксенія Аверштег, яка разом зі своїм чоловіком Франком приїхала до Малина у складі делегації благодійників, інформує Суспільне.
За її словами, вони разом з іншими волонтерами відвідують Малин один-два рази на рік та привозять допомогу. Її для України збирають не лише Ксенія та Франк, сказала жінка. До благодійних ініціатив долучаються усі охочі жителі Біллербека, де живе близько 12 тисяч людей. Підтримує благодійність і місцева мерія. А діти з Малинської громади щоліта відпочивають у Німеччині, перебуваючи у місцевих родинах.
Ксенія розповіла, що цього разу до Малина вони з Франком приїхали у складі делегації з 11 осіб. Для місцевого притулку для тварин, яким опікуються волонтери громадського об’єднання «Команда М», з Німеччини доправили близько 600 кілограмів корму, клітки та інше необхідне обладнання.
«У нас самих дві собаки вдома — Лілі і Купер. Ми їх дуже любимо і, звісно, теж тут хотіли допомогти місцевим безпритульним тваринам, які дуже цього потребують», — розповіла Ксенія.
Говорила Ксенія й про те, що під час нинішньої поїздки волонтери також вперше разом із командою «Команда М» та представниками місцевої влади побували у Потіївці у місцевому навчально-реабілітаційному центрі. Ксенія сказала, що цього разу вони насамперед поїхали познайомитися із дітьми та персоналом і дізнатися про потреби закладу.
«Ми спочатку взяли те, що було у нас і що, як ми знали, буде прийнято з радістю. А потім вже за потребою будемо привозити допомогу», — розповіла вона.
Цього разу, як і під час попередніх поїздок, допомогу отримала Малинська лікарня, сказала волонтерка. Серед переданого — бандажі, ліки, засоби гігієни, дефібрилятор та портативний апарат УЗД.
За словами волонтерів, окремий напрям допомоги з Біллербека — українські військові. Для них збирають та передають медичні засоби, турнікети, речі, засоби гігієни, розповіла Ксенія. Також готують для військових невеликі подарунки до свят. Все це передають через місцевих волонтерів. Зі слів Ксенії, цього разу місцевий благодійний фонд «Волонтер 2015» отримали турнікети для військових.
Ксенія та Франк також намагаються показувати побачене в Україні жителям Біллербека, сказала жінка. За її словами, вони розповідають про свої поїздки, про спілкування з українцями та потреби людей під час війни.
«Дуже важливо те, що ми тут бачимо, розповісти там, в Німеччині. Я думаю, що якраз через це нам так багато людей довіряють, тому що Франк, наприклад, у Facebook розповідає історіями те, що ми передаємо. Вони бачать: ми самі сюди їздимо, ми бачимо, що тут відбувається, ми з багатьма розмовляємо», — сказала Ксенія.
З її слів, за кілька років поїздок Малин став для них більше, ніж місцем, куди вони приїздять із допомогою. За цей час у них з’явилися друзі, з якими вони зустрічаються під час кожного приїзду.
За словами заступниці директора з виховної роботи Потіївського навчально-реабілітаційного центру Наталії Денисенко, для закладу це була перша зустріч із Ксенією і Франком.
«Волонтери, зрозуміло, не зовсім знали наші потреби. Тому ми спочатку показали заклад та познайомили з дітьми. Те, що вони привезли, дійсно підійшло. Це три триколісні велосипеди — два велосипеди-рікші та електровелосипед, а також інклюзивний візок для дитини і багато солодощів», — розповіла у коментарі Суспільному Наталія Денисенко.
За її словами, обговорили також можливість продовжити співпрацю із закладом надалі.
Зооволонтерка Анна Дядя на своїй сторінці у мережі Facebook написала слова вдячності за надану допомогу притулку для тварин, де зараз утримують понад 60 собак і котів.
«Ми живемо у маленькому містечку у неприфронтовій зоні. Іноді здається, що ми абсолютно непомітні для великого світу, а наші щоденні виклики та потреби залишаються тихою боротьбою наодинці. Але Франк та Ксенія нас помітили. Вони розгледіли наш маленький острівець надії, простягнули руку допомоги й подарували відчуття, що ми не самі. Ви подарували нашій малечі не лише повні мисочки, а й справжні хвилини радості», — написала волонтерка Анна Дядя.
