Сьомий адміністративний суд у Вінниці (Кримський) повернув «БМ Граніт-У» спецдозвіл на «Калюжу».

Про це 27 травня повідомило онлайн-видання «Мalyn.media»

«Ключ до всього — «намісники» в міській раді. Сьомий апеляційний адміністративний суд у Вінниці (Кримський) задовольнив заяву ТОВ «БМ Граніт-У» про перегляд судового рішення і скасував власну попередню постанову щодо анулювання спецдозволу на користування надрами Малинського родовища. 21 травня 2025 року колегія суддів у Вінниці ухвалила, що нововиявлені обставини — зокрема наданий у квітні висновок з оцінки впливу на довкілля (ОВД) — є істотними і свідчать про усунення порушень, які раніше стали підставою для анулювання дозволу», - йдеться в публікації онлайн-видання.

Раніше, 18 квітня, цей самий суд скасував рішення Житомирського окружного адміністративного суду, який відмовив Держгеонадрам у позові. У квітневій постанові суд виходив із того, що компанія «БМ Граніт-У» не виконала вимог природоохоронного законодавства — зокрема, не провела обов’язкову оцінку впливу на довкілля при видобутку граніту на Городищенській ділянці Малинського родовища.

У цій же справі суд переглянув своє попереднє рішення й повернув компанії спецдозвіл. Причина — нібито нововиявлена обставина: висновок ОВД, який компанія отримала вже після ухвалення попередньої постанови, хоча сам документ датований на місяць раніше.

Формально все виглядає законно. Але чи справді це нововиявлена обставина?

Компанія заявляє, що не знала про документ на момент ухвалення судового рішення.

Однак:

• Висновок існував до дати ухвали суду. Його можна було подати — тим більше, що саме він мав критичне значення для справи.
• Висновок складено державним органом, з яким компанія перебувала в комунікації. Визнання того, що вони «не знали» про нього, виглядає сумнівно. Компанія могла бодай повідомити суд про очікування документа.
• Суд у рішенні посилається на лист Житомирської ОВА, де зазначено, що висновок отримано 24 квітня. Але дата складання — 21 березня. Це дає підстави стверджувати, що обставина не є такою, що «не могла бути відомою», і, відповідно, не відповідає критерію нововиявленої.

І головне: висновок ОВД — це не факт, який існував раніше, але був невідомий. Це новий документ, який з’явився після основного розгляду, хоча й датований заднім числом. Фактично він змінив суть справи, а не «виплив» із минулого.

Де шукати правди?

Міський голова та орган місцевого самоврядування мали б стати на бік громади. Адже у них є інструменти впливу на ситуацію.

1. Касаційна скарга

Якщо орган місцевого самоврядування вважає, що рішення апеляційного суду суперечить інтересам громади, міська рада або виконавчий комітет можуть звернутись до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Це можливо навіть без статусу сторони у справі — як представників інтересів територіальної громади. Такий підхід підтримується як українською практикою, так і рішеннями ЄСПЛ.

2. Звернення до органів державного нагляду

Міський голова або відповідні відділи можуть ініціювати перевірку правомірності висновку ОВД, звернутись до екологічної інспекції, прокуратури чи Держгеонадр, а також вимагати нових громадських слухань, якщо змінився масштаб чи технологія діяльності.

Але мовчання влади в цій справі виглядає як згода. І громада має право поставити пряме запитання: на чиєму боці стоїть міська рада? Хоча, вже видно, це питання — риторичне.

У Малині міська влада дедалі більше нагадує не представників громади, а намісників. І цю роль вона підтвердила не лише поведінкою, а й документально — про що ми ще раз нагадаємо…

Лист Малинської міської ради

Й не варто обманювати себе підписами когось із заступників. Такі питання належать до беззаперечної компетенції міського голови — і перекласти відповідальність не вийде.

Можливо, для когось це рішення виглядає як завершення складної справи. Але для багатьох у громаді — це виглядає як демонстративне приниження. Як відверта втрата голосу й впливу на те, що відбувається на нашій землі.