Фотографи Костянтин і Влада Ліберови опублікували світлини бійця полку «Азов» Дмитра «Ореста» Козацького з Малина після звільнення з російського полону.
Художні фото «Ореста» з’явилися в Instagram подружжя фотографів 4 жовтня, після розмови з азовцем.
Далі – текст з допису до фото:
«В перший день вдома я пішов до барбершопу, підстригся і побрився. Я ніколи не хотів виглядати жертвою».
Ці слова кажуть про Ореста дуже багато. Його знімки стали символом незламності української нації, і якщо ви спитаєте нас сьогодні, хто зробив головне фото цієї війни, нашою відповіддю буде - він, Орест.
Але він цього начебто не усвідомлює. Більш того, саме Орест, не знаючи того, став людиною, яка не дала нам з Владою кинути документувати війну. Це досить особиста історія, але ми думаємо, що маємо її розповісти.
Ми дізналися про Дмитра, як і більшість, через інстаграм, але десь за тиждень до того, як він опублікував ті культові портрети своїх побратимів.
Інформаційні портали тоді щодня розривали серце новинами з Маріуполя та Азовсталі, і коли ми випадково натрапили на сторінку, з якої на нас дивився світлий сонячний хлопець, першим поривом, при тому, що ми навіть не знайомі, було написати йому. І ми написали. Що він герой. Що більш за все ми хочемо, щоб він повернувся живим.
Ми не чекали на відповідь, але Орест відповів, що вдячний нам за те, що ми робимо. Вдячний за нашу фотографію.
Ці слова прийшлись на, мабуть, найтяжчий для нас період в цю війну. Ми роз‘їдались сумнівами, адже в Україні працювали вже, мабуть, усі відомі журналісти, і ми навіть самим собі не могли відповісти: нащо ми витрачаємо усі гроші на поїздки, де тільки ризикуємо життям, нічого не заробляючи. Кому це потрібно?
А тут хлопець, який наразі в пеклі Азовсталі пише нам, що наші фото його надихають. Зараз ми розуміємо, наскільки ці слова були переломними для нас. Скажи їх тоді будь-хто інший - ми не повірили б і, скоріш за все, згодом повернулись до звичайного життя.
Але з його вуст це стало для нас наче той самий магічний промінь, що пронизує його самого на тій легендарній світлині, та який ми спробували відтворити на цій серії. Ми написали хлопцю, щоб підтримати його, а натомість - він врятував нас.
Ми багато спілкувались вчора, і про Маріуполь, і про полон, і про звичайне життя. Ви почуєте ці історії з майбутніх інтерв’ю. А сьогодні можете просто подивитись Оресту в очі.
Вони багато чого бачили.
Нагадаємо, 21 вересня 2022 року з російського полону звільнили 215 захисників України, серед яких – азовець із Малина Дмитро Козацький, який пробув у полоні чотири місяці
