Наприкінці травня у селищі Новоівницьке Волицької громади 8-річного хлопчика вкусила гадюка. Мама дитини розповіла Суспільному, що її сина вдалося врятувати і упередити подальші важкі наслідки завдяки небайдужості місцевих жителів, вчасно наданій першій медичній допомозі та подальшому лікуванню під наглядом.

У Новоівницьке родина Гаврилюків переїхала близько року тому. Мама 8-річного Стаса Анастасія Гаврилюк розказала журналістам Суспільного, що це місце вони обрали за мальовничість і тишу. Зі слів жінки, вона й подумати не могла, що дитині тут може загрожувати така небезпека, як змії.

"Практично вся наша родина включно зі мною — військовослужбовці. Я — мама трьох дітей, зараз у декретній відпустці. За рік, що ми тут живемо, не траплялося нічого особливого, тому я була просто шокована, коли в середу 28 травня десь близько п'ятої години вечора мені подзвонила одна з односельчанок і сказала, що мого сина вкусила змія. Це сталося біля автобусної зупинки. У мене земля втекла з-під ніг. Як тільки перший шок минув, я зірвалася й побігла до дитини", — каже Анастасія.

Місце, де 8-річного Стаса вкусила гадюка. Місцева жителька Наталія за допомогою палки забрала змію в дитини. Селище Новоівницьке, Житомирська область, червень 2025 року. Фото надане Суспільному Житомир Анастасією Гаврилюк

За словами жінки, того дня Стас пішов погуляти разом зі ще одним місцевим хлопчиком. Анастасія в цей час допомагала своєму батьку — теж військовому, — який почувався зле. Коли дізналася про те, що сина вкусила гадюка, побігла до нього, втім, через паніку не одразу змогла розібратися, де саме він є.

"Селище невелике, і зазвичай діти спокійно йдуть гуляти. Ми з ними на зв'язку і знаємо, де вони. Але цього разу я ніяк не могла знайти сина — хвилин 15 бігала, питала людей, поки врешті його відшукала. Стас не виглядав наляканим, а коли я почала розпитувати його, сказав, що змія була маленька і вкусила його легенько. Та я знаю, що найбільша небезпека в тому, що отрута діє не одразу і реакція на неї залежить від багатьох моментів. Я забрала дитину додому, приклала холод до пальчика, який трохи почав опухати, і покликала на допомогу нашу медстестру — пані Тетяну, завдяки якій мій син вчасно отримав необхідну першу медичну допомогу", — говорить мама Стаса.

Біля цього будинку 8-річний Стас знайшов в траві гадюку.Селище Новоівницьке, Житомирська область, червень 2025 року. Фото надане Суспільному Житомир Анастасією Гаврилюк

Медсестра Тетяна Косяк сказала журналістам Суспільного, що звикла до позаштатних ситуацій, тому й зреагувала на дзвінок Анастасії максимально оперативно.

"Мама дитини подзвонила і сказала, що сина вкусила гадюка. Я одразу схопила сумку і побігла до них. У нас містечко невеличке — медсестра тут часто і за лікаря, тому я завжди на підхваті маю сумочку з різними препаратами. Щоб дитину гадюка кусала, я взагалі такого не пам'ятаю, а от з дорослими періодично буває — поруч ліс і люди ходять збирати чорниці. Я вколола Стасу "Дексаметазон" — це універсальний препарат, призначений для застосування, в тому числі, і при укусах змій та шершнів. То він укола боявся більше ніж змії. Далі ми вже чекали швидку допомогу", — сказала Тетяна.

Медсестра Тетяна Косяк. Фото надане Суспільному Житомир Тетяною Косяк

В швидкій по дорозі в лікарню, зі слів Анастасії, рука Стаса поступово почала набрякати і чесатися, хлопчик скаржився на дискомфорт у горлі. Вже в лікарні Анастасія отримала повідомлення від своєї односельчанки Наталії — та надіслала їй фото гадюки, яка вкусила Стаса.

"Коли ми глянули на фото, то побачили гадюку Нікольського, причому велику гадюку, а не маленьку, як її описував мій син. Місцеві жителі вбили її, і виявилося, що гадюка була вагітна. Зі слів лікаря, нам пощастило, бо гадюки під час вагітності бережуть токсин для свого потомства, і самі не такі токсичні. Сина мого лікарі на той момент вже поклали в реанімацію і поставили йому крапельниці. Стасику ставили по 2 крапельниці на день. Проблема в тому, що в нас в Україні нема антидоту проти отрути змій. Тому в лікарні змушені були виходити з ситуації таким чином, що капали йому "Хлоргексидин", потім "Натрію хлорид" і глюкозу для підтримки організму. Лікар пояснив, що токсин з отрути гадюки впливає на білок в крові і може спричиняти зміни в крові. Людина стає схильною до алергії. На жаль, у свого сина я теж уже помітила це", — говорить жінка.

Стас зі своєю старшою сетричкою і молодшим братиком, які приходили в лікарню, щоб його провідати. Фото надане Суспільному Житомир Анастасією Гаврилюк

Своєю історією Анастасія вирішила поділитися, щоб привернути увагу всіх батьків до цієї теми.

"Я не знімаю із себе відповідальності. Так, я не стикалася раніше з такими ситуаціями, бо за життя бачила вживу максимум ящірку якусь. Тим більше я не думала, що щось подібне може статися з моєю дитиною. Не думала, що мій син візьме до рук змію, не виявивши страху та обережності. Саме тому я хочу, щоб батьки, які прочитають нашу історію, задумалися і провели додаткову бесіду зі своїми дітьми, нагадавши їм, як треба діяти, якщо на їхньому шляху з'явиться змія. А вона, як ми бачимо з нашого досвіду, цілком може з'явитися. Я поговорила з сином кілька разів і роз'яснила йому всю небезпеку та сказала, як треба діяти. Поговорила з педагогами в школі та попросила і їх також звернути увагу на цю проблему, щоб діти були попереджені і озброєні практичними знаннями у таких ситуаціях", — розповідає Анастасія.

Гадюку, яка вкусила хлопчика, місцеві жителі вбили. Селище Новоівницьке, Житомирщина, 28 травня 2025 року. Фото надане Суспільному Житомир Анастасією Гаврилюк

Зараз Стас, зі слів його мами, почувається добре. Тиждень тому їх виписали з лікарні, але дитина має дотримуватися спеціальної дієти і бути певний час під наглядом, щоб упередити можливі ризики щодо появи тих чи інших алергічних реакцій.

Батькам, діти яких потрапляють в аналогічні ситуації, Анастасія радить не зволікати і одразу викликати медиків.

"Якщо дитину вкусила змія, потрібно діяти одразу. Найелементарніше — прикласти холод до місця укусу, аби сповільнити дію токсину, бо розігрітим він діє швидше. Далі потрібно дати препарат по типу "Дексаметазону", який пригальмовує процес впливу токсину на організм", — говорить жінка.

Анастасія каже, що в її ситуації врятувати сина допомогла людська небайдужість і професійні дії медиків — і медсестри, і лікарів.

"Наталя — жінка, яка подзвонила мені і повідомила, що мого сина вкусила гадюка — вона сама багатодітна мама. Я тепер все життя буду їй безмежно вдячна за те, що вона тоді забрала ту гадюку, знайшла мій номер і подзвонила мені. Якби не вона, син і далі продовжив би собі гратися і ми втратили б час. Нашій медсестрі — пані Тетяні — теж дуже вдячна за те, що вона так швидко прибігла і так кваліфіковано надала допомогу. Вдячна лікарям у лікарні, які допомогли врятувати мого сина. Я б дуже хотіла, щоб таких небайдужих людей у нас було якомога більше. Сама я після цього випадку дуже налякана. Я досі відійти не можу. Згадую — і мною знов тіпає. Не можу повірити, що це сталося з нами. Страшно за дітей. Думаю навіть, може, переїхати в інше місце, де не буде такої небезпеки", — говорить Анастасія.

У коментарі Суспільному кандидат біологічних наук Іван Хом’як розповів, що по фото, надісланому йому Суспільним, складно дати остаточну відповідь щодо того, який саме вид гадюки на фото, оскільки гадюка меланіст і гадюка Нікольського візуально подібні і різняться деталями. Втім, з його слів, гадюку Нікольського ніколи не знаходили на Житомирщині, бо зона її проживання

"Гадюка лісостепова живе далі на південь — в нашій області її не фіксували. Визначати її можна по очах і розміру голови. В гадюки Нікольського коричнево-червоні очі, а в меланіста — ні. І голова в гадюки Нікольського велика. Очей на вашому фото не видно, тому, виходячи з цього показника, однозначно сказати не можна. Але, в цілому, гадюка Нікольського мешкає набагато південніше від нас. Найближче від нас її ще можуть знаходити на півдні Київщини. Новоівницьке, Івниця — це ще Полісся. Що достеменно відомо, це те, що гадюку Нікольського ніколи не знаходили на Поліссі. Я досліджував саме Полісся, бо лісостеп починається південніше на кілометрів 20-30. Загалом, за складом своєї отрути вони подібні і лікуванням їхніх укусів практично однакове", — сказав Іван Хом'як.

Іван Хом’як, Житомир, 24 травня 2024 рік. Суспільне Житомир/Ольга Нестеренко

За даними Центру громадського здоров'я України, упродовж квітня-травня 2025 року на Житомирщині зареєстрували 4 випадки укусів змій.

Журналісти Суспільного звернулися із запитом до Центру громадського здоров'я і очікують відповіді на питання щодо наявності антидоту до зміїної отрути в медзакладах Житомирщини.

У травні 2024 року завідувачка обласного методичного кабінету Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Житомирської області Лілія Орчинська у коментарі Суспільному розповідала, що в Україні живуть 3 види отруйних гадюк. Це гадюка звичайна, гадюка степова та гадюка Нікольського. Вони розповсюджені по всій території країни та активні з квітня до жовтня. Найчастише зустріти їх можна у квітні-травні та у вересні.

"Отрута гадюк, які живуть в Україні, небезпечна, але в більшості випадків є несмертельною. Дуже тяжкі наслідки бувають зрідка, летальні — у виняткових випадках через індивідуальну реакцію, хронічні захворювання і в разі ненадання медичної допомоги. Особливо небезпечні укуси для дітей, літніх людей та людей зі схильністю до алергічних реакцій", — поінформувала Лілія Орчинська.

Ознаки отруєння внаслідок укусу змії:

• на місці укусу гадюки видно дві точкові ранки від отруйних зубів;
• укус гадюки викликає наростаючий біль;
• на місці укусу з'являється набряк;
• при потраплянні отрути в кров загальна реакція може розвиватися відразу або через деякий час — пів години, годину. Найчастіше це відбувається через 15-20 хвилин;
• з'являється млявість, головний біль, нудота, інколи блювання, пришвидшений пульс, запаморочення.

В обласному управлінні ДСНС Суспільному розповіли, що чим ближче місце укусу до голови, тим він небезпечніший. Навесні отрута гадюки токсичніша, ніж влітку.

Принципи надання першої допомоги:

• допоможіть постраждалому зайняти зручне положення і опустіть, якщо можливо, уражену частину тіла нижче рівня серця задля вповільнення всмоктування отрути;
• покладіть лід на місце укусу;
• заспокойте постраждалого і порадьте йому обмежити рух;
• послаблює дію отрути часте пиття.

Фахівці ДСНС не рекомендують накладати джгути чи припалювати місце укусу, тим більше надрізати його. Також неефективним є і вичавлювання краплин крові з рани і "відсмоктування" отрути.

Крім того, за словами Лілії Орчинської, потрібно пам'ятати, що змії проявляють агресію лише в тому разі, якщо відчувають, що їм самим загрожує небезпека.

Як убезпечити себе від змій, відпочиваючи на природі

• одягайте відповідне вбрання: високі черевики, довгі штани із цупкої тканини, заправлені в черевики;
• перевірте місце відпочинку. Перш ніж сісти на траву, камінь, колоду, пошарудіть або постукайте палицею, щоб налякати змію;
• не торкайтеся неперевірених об'єктів, бо змії часто ховаються під каменями, поваленими стовбурами дерев, скиртами сіна, трухлявими пнями;
• якщо побачили змію, не робіть різких рухів. Почекайте, поки вона відповзе. Як правило, змія просто не бачить нерухомий об'єкт.