Приватним КТ-центрам у комунальних лікарнях можуть заборонити брати гроші з пацієнтів – МОЗ

Міністерство охорони здоров’я хоче заборонити приватним КТ-центрам у державних та комунальних лікарнях брати гроші з пацієнтів за обстеження. Йдеться про випадки, коли послугу можна отримати безоплатно за Програмою медичних гарантій (ПМГ).

Про це 7 липня повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я України.

«Учасники Конгресових слухань на майданчику офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України підтримали ініціативу Міністерства охорони здоров’я щодо законодавчих змін, які мають унеможливити стягнення коштів із пацієнтів за інструментальні діагностичні обстеження в приватних центрах, розташованих на території державних та комунальних медзакладах. Ініціативу представив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. Вона передбачає внесення змін до статті 18 Основ законодавства України про охорону здоров’я та спрямована на забезпечення прозорого маршруту пацієнта й усунення практик, коли людей скеровують на платні обстеження, які можуть бути оплачені в межах Програми медичних гарантій (ПМГ)», – йдеться в повідомленні.

Суть запропонованих до закону змін — зробити маршрут пацієнта більш прозорим і прибрати можливості для непрозорого скерування людей на платні обстеження. Цей законопроєкт пропонує заборонити приватним закладам, які орендують площі в державних або комунальних лікарнях, стягувати плату безпосередньо з пацієнтів за послуги інструментальної діагностики.

Йдеться не про обмеження роботи приватного сектору, а про усунення ситуацій, коли людина змушена платити за послугу, яка вже може бути оплачена державою. Тобто: лікарня, яка отримує кошти від НСЗУ за лікування пацієнта, зможе самостійно розраховуватися з приватним діагностичним центром за проведене дослідження. Для пацієнта це означає головне: послуга покривається Програмою медичних гарантій, тож залишається безоплатною. Держава вже закладає кошти на такі обстеження в межах ПМГ, тому пацієнт не повинен оплачувати одну й ту саму послугу вдруге. Якщо ж ідеться про послугу, яка не покривається Програмою медичних гарантій, вона має надаватися прозоро — як офіційна платна послуга закладу охорони здоров’я.

Для цього МОЗ пропонує внести зміни до статті 18 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

«За останні роки держава суттєво посилила матеріально-технічну базу медичних закладів. Лише з 2020 року було поставлено 235 комп’ютерних томографів на суму понад 3,36 млрд грн. Сьогодні в Україні кількість КТ-апаратів у перерахунку на 1 млн населення є вищою, ніж у деяких країнах Європи. Водночас у країнах ЄС кількість досліджень на один апарат на день суттєво вища. Тобто питання не лише в наявності обладнання, а й у тому, як організована робота закладів. Тому це неприйнятна ситуація, коли у лікарні є обладнання, яке працює в межах Програми медичних гарантій, але пацієнту кажуть чекати тижнями або фактично скеровують його на платне обстеження до приватного центру на території цієї ж лікарні. Часто пацієнтам повідомляють про чергу на кілька місяців, але документально така черга не підтверджується. Такі практики мають бути замінені на прозорі механізми запису. Якщо послуга може бути оплачена державою, пацієнт не має платити за неї з власної кишені. Програма медичних гарантій повністю покриває вартість КТ-дослідження, зокрема й контрастну речовину. Завдання керівників лікарень — організувати роботу так, щоб обладнання використовувалося ефективно, а пацієнт отримував послугу безоплатно і вчасно. Саме тому МОЗ ініціює законодавчі зміни, які мають зробити маршрут пацієнта прозорим, посилити контроль за використанням обладнання і прибрати можливості для непрозорих практик», – зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

Підставою для таких рішень став, зокрема, аналіз Національної служби здоров’я України щодо проведення комп’ютерної томографії у закладах, які надають послуги в межах Програми медичних гарантій у 2025–2026 роках. Результати аналізу, який виконали на доручення міністра, під час апаратної наради в МОЗ представила голова НСЗУ Наталія Гусак.

Так, у електронній системі охорони здоров’я наразі зареєстровано 749 апаратів КТ, що працюють у закладах охорони здоров’я. Із них 496 використовуються у закладах, які надають безоплатну медичну допомогу в межах Програми медичних гарантій. Переважна більшість таких апаратів — 396 — працює в комунальних медзакладах. Ще 58 КТ-апаратів задіяні у приватних закладах, 42 — у державних.

Найбільше КТ-апаратів, які використовуються для надання допомоги за Програмою медичних гарантій, з розрахунку на 1 млн задекларованого населення, зафіксовано у Дніпропетровській області — 38 апаратів. У Вінницькій та Чернігівській областях — по 24 апарати на 1 млн задекларованого населення.

Аналіз також показав різне навантаження на КТ-апарати залежно від регіону. Найбільше досліджень на один апарат на день проводять у Сумській та Хмельницькій областях — у середньому по 8 досліджень. По 7 досліджень на день на один апарат проводять у Полтавській, Чернівецькій, Запорізькій, Тернопільській, Дніпропетровській та Одеській областях. Найнижче навантаження зафіксовано у Кіровоградській та Вінницькій областях — у середньому по 4 дослідження на день на один апарат.

Окреме занепокоєння викликають випадки, коли в окремих регіонах низьке навантаження на КТ-апарати, що працюють у межах Програми медичних гарантій, поєднується з наявністю приватних КТ-апаратів безпосередньо на території медзакладів або поруч із ними. Це може свідчити про ризики непрозорого скерування пацієнтів до приватних надавачів замість повного використання обладнання, яке вже працює в межах Програми медичних гарантій. Аналіз даних ЕСОЗ показує загальну тенденцію: що більше приватних КТ-апаратів працює в комунальному закладі або поруч із ним, то меншою є кількість погашених направлень на безоплатні дослідження. Це може означати, що пацієнтів скеровують на приватні КТ, маніпулюючи нібито великими чергами на безоплатне обстеження. При цьому людина, перебуваючи в комунальній лікарні, не завжди може розуміти, послугами якого КТ користується.

Держава продовжує системно посилювати матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я. Із 2020 по червень 2026 року до медзакладів поставлено 348 одиниць сучасного діагностичного та лікувального обладнання на загальну суму понад 7,27 млрд грн.

Зокрема, за цей період поставлено:

• 42 апарати МРТ на суму близько 1,95 млрд грн;
• 235 комп’ютерних томографів на суму близько 3,36 млрд грн;
• 21 лінійний прискорювач на суму 888,4 млн грн;
• 50 ангіографів на суму близько 1,08 млрд грн.

Зазначимо, що торік українці отримали понад 1,13 млн направлень на КТ-дослідження. За перший квартал 2026 року — вже понад 281 тисяча направлень. Близько 60% направлень було погашено, тобто пацієнти отримали послугу безоплатно.

Покращується і доступність запису на КТ. Понад 93% надавачів послуги забезпечують роботу апаратів щонайменше 5 днів на тиждень. 3% закладів досі використовують практику «живої черги» — такі підходи мають бути замінені на електронні та прозорі інструменти запису.