Весняні первоцвіти на Житомирщині: чому підліски не можна зривати

У лісах Житомирщини можна побачити сині квіти підлісків звичайних. Ці рослини належать до весняних ефемероїдів і перебувають під охороною.

Про це Суспільному розповів кандидат біологічних наук та доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хом'як

За його словами, підліски звичайні також називають переліскою або печіночницею звичайною — ця назва походить від латинської Hepatica nobilis.

"В неї є дві цікавих речі. Перша — вона належить до весняних ефемероїдів. Ефемероїди — це рослини, які з’являються або цвітуть у короткий період, поки в листяних лісах не з’явилось листя на деревах. Підліски зустрічаються у грабових, дубових, липових, кленових лісах, де світла стає дедалі менше після розпускання листя. Ці рослини — разом з анемонами, медуницею, рястами — намагаються відцвісти весною, поки ще їх не закрило листям. Тому їх називають весняні ефемероїди. Друга назва — первоцвіти. Всі первоцвіти у нас є охоронними", — сказав Іван Хом’як.

kvit040425 kor 1Квіти підліска звичайного у лісі, Нова Борова, Житомирщина, 29 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Надія Олейник

Іван Хом'як розповів, що підліски не можна зривати в лісі чи продавати у букетах, бо це дикоросла рослина, що охороняється. Водночас її легко вирощувати вдома — така декоративна культура, яка добре почувається у затінених місцях.

"Її можна садити під деревами. Коли вона відцвітає, залишаються оригінальні листочки. Завдяки цим листочкам її назвали печіночниця — бо нагадують дольки печінки. У містах під деревами її можна було б висаджувати як декоративну рослину. Вона ідеально заповнює ті місця, які є затінені", — розказав Іван Хом’як.

kvit040425 kor 2Іван Хом’як, Житомир, 24 травня 2024 рік. Суспільне Житомир/Ольга Нестеренко

Зі слів кандидата біологічних наук, використання підлісків у народній медицині викликає дискусії, бо є великі ризики. У рослині міститься сильнодіюча речовина — протоанемонін, яка є отруйною у свіжому листі. Після висушування ця речовина втрачає свої властивості.

"Листя зелене, яке могло б бути лікувальне — отруйне. Листя сухе — не лікувальне, бо при висушуванні листочка протоанемонін стає дикарбоновою кислотою, нетоксичною, звичайною. Ну і, звичайно, не лікувальною. Але є дослідження, що протоанемонін пригнічує діяльність деяких мікроорганізмів. На сьогодні цю речовину вивчають як перспективний протимікробний засіб. Але я наголошую — у зеленому листі вона є отруйною. Тому як лікарську рослину я б не рекомендував її використовувати, оскільки немає гарантії, що отруйна речовина повністю розклалася. А якщо й розклалася, то користі від такого вживання практично немає. Є припущення, що ця речовина захищає анемони та інші представники родини жовтецевих від мутагенів, тобто своєрідно оберігає їх від рослинних онкологічних процесів. Відтак постає питання, чи може вона в зміненій формі бути перспективною для захисту людини від мутацій і, відповідно, онкологічних захворювань. Але наразі це підтверджено лише на рівні досліджень щодо рослин", — пояснив Хом’як.

kvit040425 kor 3Підліски звичайні серед торішнього листя, Нова Борова, Житомирщина, 29 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Надія Олейник

Іван Хом’як розповів, що наразі властивості переліска досліджуються на рівні рослин і мікробних культур. У доказовій медицині рослина не використовується.

"У медицині — тільки на рівні досліджень, навіть не на тваринах. Проводилися експерименти на рослинах та мікробних культурах — наскільки пам’ятаю, зокрема вивчається її дія на псевдомонади. Втім, до офіційної медицини ця рослина поки не увійшла. Є медицина, а є шахрайство. Бо медицина — це те, що має більш лікувальний ефект, ніж побічну дію", — сказав науковець.

kvit040425 kor 4Підліски звичайні серед торішнього листя, Нова Борова, Житомирщина, 29 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Надія Олейник

За словами Івана Хом’яка, серед народних назв рослини — підліски, печіночник, переліска. У деяких регіонах її намагалися використовувати як сечогінний засіб або навіть у ветеринарії проти сибірки. Але науково підтвердженої ефективності таких застосувань немає.

kvit040425 kor 5Підліски звичайні серед торішнього листя, Нова Борова, Житомирщина, 29 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Надія Олейник

kvit040425 kor 6Підліски звичайні серед торішнього листя, Нова Борова, Житомирщина, 29 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Надія Олейник

kvit040425 kor 7Квіткові бруньки печіночниці звичайної, Нова Борова, Житомирщина, 29 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Надія Олейник

kvit040425 kor 8Підліски звичайні під деревами у лісі, Нова Борова, Житомирщина, 29 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Надія Олейник

kvit040425 kor 9Квітка переліска у природному середовищі, Нова Борова, Житомирщина, 29 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Надія Олейник

kvit040425 kor 10Квіти підліска звичайного у лісі, Нова Борова, Житомирщина, 29 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Надія Олейник

kvit040425 kor 11Квіти переліски у природному середовищі, Нова Борова, Житомирщина, 29 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Надія Олейник

kvit040425 kor 12Квіти підліска звичайного у лісі, Нова Борова, Житомирщина, 29 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Надія Олейник

kvit040425 kor 13Весняні квіти підліска, Нова Борова, Житомирщина, 29 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Надія Олейник

kvit040425 kor 14Квіти підліска звичайного у лісі, Нова Борова, Житомирщина, 29 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Надія Олейник

kvit040425 kor 15Весняні квіти підліска, Нова Борова, Житомирщина, 29 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Надія Олейник