22 березня 1918 року в місті Коростень на Житомирщині Центральна Рада Української Народної Республіки затвердила проекти художника Василя Кричевського Малого й Великого герба. Прийняли ескізи печаток та офіційних документів новоутвореної держави. Герб мав вигляд золотого тризуба, оточеного вінком з оливкового листя - знак миролюбної політики, пише сайт Znaj.ua.
Після проголошення 22 січня 1918 року самостійності УНР, постало питання про офіційне затвердження державної символіки. Через війну з більшовиками оголошувати конкурс або проводити широке обговорення ескізів не було можливості.
7 лютого Центральна Рада востаннє засідала в Києві. Під натиском ворога вона перебралася до Житомира, звідти – до Сарн, а згодом – до Коростеня.
Там, 25 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради (орган Центральної Ради, що діяв між сесіями) був затверджений Герб УНР. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис.
22 березня Мала Рада схвалила зображення герба авторства художника Василя Кричевського – Тризуб князя Володимира Великого, обрамлений оливковим вінком.
Тоді, 100 років тому українське суспільство жваво дискутувало, який із наших історичних символів гідний стати головним знаком новітньої української державності.
Під час тієї дискусії було три головні "претенденти": галицький золотий лев, що спинається на скелю; київський архистратиг Михаїл, який на зламі XIX–XX ст. став сприйматися, як герб Наддніпрянської України; козак із мушкетом із часів Гетьманщини, який уже у XVIII ст. трактували як "національний герб".
Княжий знак із монет Володимира Великого був доти відомий лише вузькому колу фахівців. І тому попервах сприймався скоріше як несміливий компромісний варіант. Але він став пострілом "у яблучко".
Геть забутий, але тепер віднайдений Тризуб умить прижився як національно-державний герб України.
А 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Тризуб як Малий герб України, назвавши його "головним елементом великого Державного герба України".
Звідки походить тризуб
Символіка тризуба дуже потужна, адже сягає глибини віків і використовувалась в дохристиянський період. Тризуб широко використовувався як фамільний герб княжого роду Рюриковичів, які застосовували його на своїх печатках.
Тризуб використовували Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Князі мали цей символ на перстнях, відтиском яких підписували державні документи. Збереглися артефакти із зображенням тризуба доби Київської Русі – на цеглі, кераміці та монетах князів. На монетах зазначали, що це гроші князя в золоті чи сріблі.
Кожна гілка Рюриковичів мала свій знак. Нащадки дещо видозмінювали знак предків, додавали в нього щось або віднімали.
Так, наприклад, князь Святослав використовував двозуб, а от Володимир Великий додав ще один елемент і почав використовувати цей символ в державних справах.
Триста років герб був елементом влади в київських князів. Московські ж володарі взяли монгольський символ у вигляді двоголового птаха.
Пізніше козацтво відновлює тризуб і використовувало його в клейнодах. В часи УНР тризуб стає символом країни. Через 100 років – гербом незалежної України.
Значення символу
Припускають, що тризуб - це магічний знак роду і оберіг. Відомо до 40 тлумачень знаку - тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, меч, триєдина жертва в ім'я перемоги життя над смертю, буква алфавіту.
Є гіпотеза, що тризуб - це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря. Також що це уособлення божої Трійці - Бога-отця, Бога-сина і Духа Святого.
ВІДЕО:
ДОВІДКА:
Пам'ятник тризубу (Коростень) — пам'ятник у місті Коростені, присвячений державному гербу Української Народної Республіки, і сучасному малому гербу України.
Монумент встановлено у 2006 році в сквері на залізничному вокзалі міста Коростеня, скульптор В. В. Козиренко.
Пам'ятник складається з гранітної стели на якій прікріплено табличку з написом: «Тут, 12 лютого 1918 року Мала Рада (Президія Центральної Ради) у м. Коростені затвердила тризуб як герб Української Народної Республіки, основу сучасного малого герба України».
Слідкуйте за подіями в місті та Україні разом з КОРОСТЕНЬ TODAY! Підписуйтесь на наш Telegram-канал: https://t.me/korostentoday
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Кавказька полонянка, або Коростенський слід у фільмі 📷ФОТО".