З початку великої війни понад 120 тисяч українців після звернень до суду отримали чорнобильські доплати до пенсій. По 13 400 гривень. У Мінсоцполітики запідозрили, що люди на папері селяться в зони радіаційного забруднення заради виплат — вони за останні три роки зросли карколомно: з 204,4 млн гривень до 11,1 млрд (дані Рахункової палати).
Як понад 120 тисяч українців отримали соцвиплати через суди? Які виплати чорнобильцям залишаться у 2025 році та чому в Овручі оголосили голодування — розбиралося hromadske.
«Ми розуміємо, що владі люди не потрібні»
В Овручі у «Пункті незламності» з початку грудня протестує пів сотні людей — вимагають повернути їм виплати за проживання в зоні радіаційного забруднення. Шестеро відмовилися від їжі. На девʼятий день учасниця акції втратила свідомість і її шпиталізували.
Серед тих, хто голодує, — люди з вродженими вадами серця, онкохворі та ліквідатор аварії на ЧАЕС. Одна жінка відстоює право на виплати своїй доньці, яка народилася з інвалідністю. Усі — жителі Овруцької громади з моменту катастрофи.
«Ми не будемо чекати, поки одне за одним будемо в лікарні чи на кладовищі. Влада переступила всі закони й Конституцію. Ми всі розуміємо, що владі люди не потрібні. Сьогодні забрали в нас, а далі заберуть в інших», — заявила Марина Переходова, одна з організаторок акції.
За словами жінки, їм суттєво скоротили доплати до пенсій, а у 2025 році розмір знову зменшиться, на ці гроші «неможливо навіть проіснувати».
Учасниці акції голодування щодо чорнобильських виплат/ Марина Михайловна / Facebook
Що каже закон? Чорт ногу зломить
У 1991 році ухвалили закон № 796-ХІІ, який визначав правила пенсійного забезпечення для громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Стаття 39 передбачала доплати пенсіонерам, які не працюють і проживають у зоні радіаційного забруднення, у розмірі двох мінімальних зарплат. Зони поділили на три рівні:
- зона відчуження — територія, звідки евакуювали людей після аварії 1986 року (наприклад, місто Припʼять);
- зона обовʼязкового відселення — територія, яка включає 86 населених пунктів, розташованих на півночі України;
- зона добровільного відселення — понад 800 населених пунктів, серед яких міста Коростень та Овруч на Житомирщині.
У 2014 році народні депутати скасували пільги за проживання в зоні добровільного відселення. Згодом виплати повернули лише тим, хто працює в зоні відчуження.
Однак у 2018 році Конституційний Суд визнав рішення неконституційним і відновив дію статті 39. А у 2020 році пенсіонер виграв справу у Верховному Суді, який зобовʼязав виплатити чоловікові надбавки в розмірі двох «мінімалок» і так закріпив право громадян на ці виплати.
У чому проблема?
Перелік населених пунктів, які входять до зон забруднення, неодноразово намагалися оновити. У 2023 році Держагентство з управління зоною відчуження подало до Кабміну проєкт. Згідно з ним, міста, як-от Коростень та Овруч, уже не входили до зони добровільного відселення. Але люди почали протестувати, і документ зняли з розгляду.
«Можна дискутувати, чи ці території дійсно відновилися, чи ні, але факт у тому, що люди там проживають із моменту аварії. Потрібні додаткові дослідження. Лише після цього можна переконувати населення, що вони живуть у безпечному середовищі, а не в зоні, що постраждала від катастрофи», — вважає заступник голови парламентського комітету з питань соцполітики Михайло Цимбалюк.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначав, що станом на вересень 2023 року в Україні понад 1,6 млн громадян вважалися постраждалими внаслідок аварії на ЧАЕС. Шмигаль наполягав, що люди з посвідченнями ліквідаторів та потерпілих мають право на пільги, незалежно від місця проживання, навіть якщо зони забруднення змінять.
Рахункова палата заявила про ймовірні зловживання, коли громадяни спеціально «поселялися» в зоні радіаційного забруднення, а потім через суд отримували щомісячні виплати від держави.
Поліцію просили перевірити таких «поселенців». 26 випадків підтвердилися — люди насправді не проживали в зоні забруднення на Житомирщині, але у 2023 році отримали понад 800 тисяч гривень. Половину цих коштів уже вдалося повернути, кажуть у Рахунковій палаті.
Учасниці акції голодування щодо чорнобильських виплат/ Марина Михайловна / Facebook
Що кажуть у парламенті?
Заступник голови парламентського комітету з питань соцполітики Михайло Цимбалюк не погоджується з тим, що існує схема з фіктивним «поселенням» до зони забруднення заради виплат. Він вважає, що кількість людей там збільшилася через утікачів від воєнних дій.
«Якщо держава не створює їм умови, люди їдуть туди, де можна поселитись. І їм байдуже, чи ця територія є забрудненою. Це неправильна позиція уряду, бо є рішення судів. Якщо держава не змогла переконати суд, то треба ці рішення виконувати», — зауважив Цимбалюк у коментарі журналістам.
І додав, що випадки зловживань заради виплат є, але вони «поодинокі». Держава має повноваження встановлювати такі факти, повертати гроші до бюджету та притягати винних до відповідальності. Проте всі інші «не повинні страждати через такі поодинокі факти».
Чому зменшились виплати?
У 2024 році парламент установив розмір мінімальної зарплати, від якої рахуватимуть соцвиплати. Це 1600 гривень. Тобто якщо суд призначить чорнобильцю надбавку в розмірі двох «мінімалок», то це буде 3200 гривень. Саме стільки у 2025-му отримуватимуть жителі зони добровільного відселення. А торік мали 13 400 гривень — це дві мінімальні заробітні плати (з 1 жовтня 2022 року розмір мінімальної зарплати становив 6700 гривень).
Омбудсмен Дмитро Лубінець уже звернувся до Конституційного Суду з вимогою визнати норму, за якою нараховуватимуть допомогу від суми 1600 гривень, неконституційною.
16 грудня, на 14-й день голодування овручан, у Києві на нараду зібралися протестувальники, представники Офісу омбудсмена, народний депутат Арсеній Пушкаренко та перша заступниця міністра соцполітики Дарина Марчак.
«Домовилися незабаром скликати нараду за участю Мінсоцполітики, Мінфіну, Міністерства охорони здоровʼя, профільних комітетів та обласних адміністрацій, щоб розв’язати питання соцгарантій для громадян», — розповів журналістам представник омбудсмена на Житомирщині Юрій Погодицький.
У парламенті створили міжфракційне об’єднання щодо захисту прав чорнобильців. Найближчими днями зберуться, щоб щось вирішити.
«Мінсоцполітики каже, що немає грошей. Але це неправильне обґрунтування. Є різні варіанти: наприклад, створити окремий фонд, куди залучати гранти від міжнародної спільноти чи внески від підприємців, що працюють на цій території», — зауважив Цимбалюк.