Останнім часом у вітчизняному медіапросторі поширюється інформація про те, що з вулиць, парків та скверів населених пунктів почали зникати горобці хатні. Орнітологи запевняють, що популяція цих пташок щороку зменшується, і це може призвести до дисбалансу в природі. Яка ситуація із пернатими цього виду на Житомирщині та чи існує загроза зміни екосистеми через це, — дізнавалося Суспільне.
Кандидат біологічних наук та викладач Житомирського університету імені Івана Франка Іван Хом'як розповів, що він багато років займається дослідженням біоценозу поліського регіону, складовою частиною якого є флора та фауна. Для цього часто вирушає у природничі експедиції у різні куточки області. Каже, за його спостереженнями, певні зміни в орнітофауні є, але популяція горобців хатніх на це не впливає.
Куточок природи на Поліссі, липень 2024 року. Facebook-сторінка Івана Хом'яка
Тема зі зникненням горобців в Україні дещо перебільшена
За словами Івана Хом'яка, тему скорочення популяції горобців та тенденцію до їх зникнення в українському медіапросторі занадто розкрутили. Жодних наукових підтверджень тому, що цих птахів меншає, немає.
"Ця тема в інтернет-мережі стала вірусною. Орнітологи б'ють на сполох і навіть оголосили 2024 рік роком хатнього горобця. Натомість ґрунтовних досліджень про щезання горобців в Україні я не зустрічав. Все тільки на рівні популізму. Можливо, у деяких спеціалізованих журналах і були окремі статті, — не знаю, бо не все моніторив. Як біолог, можу сказати, що для того, аби стверджувати, що популяція певного виду флори чи фауни зменшується, потрібно упродовж щонайменше 12 років постійно спостерігати за цим явищем, здійснювати облік кількості птахів на тій чи іншій локації. І тільки після цього робити висновки", — сказав науковець.
Іван Хом'як, кандидат біологічних наук, Житомирщина. Facebook-сторінка Івана Хом'яка
Наразі, каже Іван Хом'як, підстав стверджувати, що горобці стають рідкісними і потребують занесення до Червоної книги, немає. Але ситуація в різних регіонах країни відрізняється.
Орнітофауна у містах Житомирщини зазнала змін
Іван Хом'як розповів, що, за його власними спостереженнями, горобців в окремих екосистемах Житомирщини стало менше. Через їх міграцію. Зокрема, цих пернатих поменшало у містах.
"Деякі види птахів, тварин, комах, які, зазвичай, є синантропними, або іншими словами — залежними від життєдіяльності людини — переселилися. Це стосується і тих самих горобців хатніх. І це нормально. Вони живі істоти, і тому шукають собі кращі умови існування. Горобці частково покинули міський простір і оселилися у передмістях або за містом", — сказав викладач-біолог.
Архітектура міст зазнала змін, вулиця Михайлівська у Житомирі, вересень 2024 року. Суспільне Житомир/Яна Соколівська
З його слів, міське середовище останнім часом покинули не тільки горобці, а й представники інших видів птахів, а також дрібні тварини та деякі комахи. Натомість у міста залетіли птахи, яких раніше не було: сови, соколи, боривітри та інші. Змінилася і рослинність, що не могло не вплинути на біоценоз міської біосфери.
У містах живуть сови. Пташеня сови сірої. Микола Весельський
Охайні вулиці, двори будинків, парки, оновлена архітектура могли призвести до того, що горобці почали покидати міста
Горобці, яких ми звикли бачити довкола, належать до тих видів пернатих, які люблять в усьому безлад, каже науковець, тобто — коли у вільному доступі є вдосталь їжі, в тому числі і побутових відходів, зерна, де є чагарники, кущі, дерева, звалене гілляччя, де вони можуть ховатися від негоди, хижаків, безпечно гніздуватися тощо.
"Для існування цих птахів, як, мабуть, і для інших, важливими є три речі. Це — їжа, розмноження та захист від нападу сильніших за себе. Через це вони раніше розселялися поблизу людських осель, де було чим поживитися. Наразі у містах їм некомфортно. Вулиці та двори стали охайнішими, більш доглянутими, смітники — закритими, немає чагарників, а дерев'яні старі стріхи та вікна замінили на металопластикові. Тож, їм просто ніде вити гнізда, і банально — немає що їсти. Також на кожному кроці їм загрожує небезпека — на них полюють коти, корм відбирають голуби та інші більші за них птахи. Триває конкуренція за їжу та загалом за життєвий простір, і в цій конкуренції вони програють. Такі фактори і стали визначальними в тому, що горобці почали покидати міський простір і виселятися у ті ж сільські території, де люди займаються домашнім господарством, де ще залишилися шиферні дахи, дерев'яні перекриття, горища, в яких можна безпечно гніздуватися", — розповів Іван Хом'як.
Горобці полюбляють гніздуватися під старими стріхами. Суспільне Житомир
У містах на горобців полюють коти, Житомир, жовтень 2024 року. Facebook-сторінка Івана Хом'яка
Горобців поменшало і на полях
За словами науковця, менше горобиних зграй наразі можна побачити і на полях фермерських господарств чи інших агропідприємств.
"Горобці — зерноїдні птахи. Раніше, коли ще була колгоспна система, вони часто налітали на старі комбайни, крутилися вздовж доріг, якими везли та розсипали урожай зерна, над зерносховищами та елеваторами, пасли незібрані колоски. Сьогодні всі ці господарства індустріалізовані, зерно закрите та захищене зовні, а відтак ці пернаті покинули і ці звичні для них колись місця для існування.
Горобині зграї зникли із полів. Суспільне Житомир
Чи варто перейматися тим, що горобці мігрують
На думку Івана Хом'яка, всі процеси, які відбувається у природі і які стосуються тварин чи птахів, зокрема, і їх міграції, переміщення у пошуку нових місць проживання, їжі тощо, закономірні і логічні.
"Це елементарна теорія виживання живих істот у природі, яка нікому не шкодить: ані самим птахам, ані людям. Тим більше, горобці нікуди не зникають. Зокрема, я на власному приватному обійсті поблизу Житомира за зграями цих птахів спостерігаю постійно. А у їх міграціях із міст бачу навіть переваги. Горобці — це ті ж самі дрібні миші, тільки крилаті. Вони так само, які і домашні гризуни, розкидають зерно, псують його, а ще — є переносниками різних інфекційних та грибкових захворювань. Власне, як і голуби. Що ж, виходить, коли мігрують миші, пацюки, таргани абощо, ми не панікуємо, а от коли нам на очі менше трапляються горобині зграї, то ми відразу б’ємо на сполох. Єдина користь від горобців для людини, це те, що вони можуть з’їсти більше зерна, насіння, колосків пшениці, і все це не дістанеться домашнім гризунам, які є більшою загрозою для людини", — сказав науковець.
У ситуації, коли кудись переміщається той чи інший вид пернатих, гризунів або тварин, варто завжди шукати користь для людини. Але при цьому головне, каже Іван Хом’як, щоб і у природі не зник баланс, і щоб як вид він зберігся.
Про користь горобця для природи і людини
Інформація про те, що горобець знищує шкідників саду, городу чи поля — не відповідає дійсності, запевняє науковець.
"Шкідливими для дерев чи кущів комахами та їх личинками горобець хатній живиться тільки у весняний період, коли вигодовує власних малят. Тобто він видобуває шкідників із кори дерев упродовж дуже короткого терміну. Решту року він живиться зерном або залишками побутових відходів. І не є захисником ані саду, ані лісу, ані поля. Комахи із дерев горобець добуває винятково для своїх пташенят, поки не поставить їх на крила", — розповів Іван Хом’як.
З його слів, більш вагому роль у цьому напрямку відграє інша пташка — синиця. Адже саме вона видовбує із кори дерев чималу кількість шкідників дерев упродовж усього періоду, коли вона активна. Тож, саме цій представниці пернатих викладач-науковець рекомендує встановлювати годівниці.
Годівниця для синички на дереві біля підвіконня одного із будинків Житомира. Суспільне Житомир
Міграція горобців може завдати шкоди агросектору — міф
Відсутність горобиних зграй над полями, біля садів не вплине на роботу агросектору та садівництва. Урожай від цього не зменшуватимуться. А те, що кажуть, що може бути 10-річний чи довший голод, як у Китаї після масового знищення горобців — міф, запевняє Іван Хом'як.
"Наразі аграрії у своєму виробництві — засіюванні полів, збиранні урожаю, у догляді за садами, захисті від шкідників абощо використовують новітні технології, а відтак допомога від горобців їм у цьому не потрібна. У цьому контексті більш помічними є бджоли. Так, у Китаї свого часу був голод, і це збіглося у часі після масового знищення у цій країні дрібних птахів, зокрема і горобців. Але річ у тому, що у Китаї на замовлення компартії тоді загинули не тільки горобці, а й усі дрібних пташки, що і вплинуло на низькі врожаї. Україні це не загрожує", — розповів науковець.
Зазначимо, що Українське товариство охорони птахів оголосило 2024 рік "Роком горобця", присвятивши його захисту та збереженню горобця хатнього – одного з найпоширеніших видів птахів в Україні, популяція якого останніми роками стрімко скорочується.