Малинський районний суд Житомирської області виправдав старшого слідчого слідчого відділення Коростенського районного управління поліції від звинувачень в одержанні неправомірної вигоди.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 11 грудня.
За версією обвинувачення, у 2019 році слідча поліції отримала 1000 доларів США за повернення автомобіля, вилученого під час розслідування кримінального провадження щодо підробки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до ухвали слідчого судді, арешт був накладений тільки на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. В арешті машини суд відмовив і поліціянтка мала негайно його повернути власнику, але натомість нібито висунула вимогу хабара.
16 грудня 2019 співробітниця поліція провела чоловік до свого службового кабінету, де, він написати заяву від імені власника про повернення автомобіля. Слідча заяву зареєструвала в канцелярії відділу полції. Після цього поліціянтка і громадянин вийшли на вулицю і разом пішли до найближчого парку, де нібито відбулася передача хабара.
Заяву про вимагання хабара написав чоловік, діючи в інтересах товариша, якому належав автомобіль. У травні 2022-го заявник помер і показань у суді не давав.
Обвинувачена ж заперечувала скоєння злочину. За її словами, машину не повернули володільцю, оскільки в поліцію з цього приводу ніхто не звертався. 30 жовтня 2019 вона тільки повернулася додому з відпустки, яку проводила за кордоном, а тому цього дня не могла зустрітись з заявником, який стверджував, що цього дня вона озвучила йому суму хабара.
Слідча стверджує, що вперше зустрілась із заявником під час допиту власника автомобіля, оскільки чоловік разом прийшли до відділення поліції. При цьому заявник наполегливо просив зустрічі з її начальником. А потім приходив до неї на роботу і багато разів їй нав’язливо телефонував і під час особистої розмови почав говорити про якісь гроші. Хоча будь-яких домовленостей між ними начебто не було. Походження доларових купюр, вилучених з кишені її куртки, їй не відоме.
Сторона захисту неодноразово заявляла про провокацію злочину.
Виправдуючи обвинувачену, суд зазначив, що досудове розслідування розпочато без будь-якої конкретизації та інформації про те, хто, за що вимагає непраомірну вигоду, де, у кого і при яких обставинах. Тобто слідство розпочато у спосіб, який дозволяв провокацію і вибір учасників, в тому числі маніпуляції з заявником та визначення майбутнього підозрюваного. Це дозволяло вчиняти підбурення до злочину і порушувало право на захист обвинуваченої вже на стадії розслідування.
Заявник, будучи колишнім працівником правоохоронних органів, подав заяву до СБУ, а не ДБР, про те, що слідча поліції висунула йому вимогу сплатити 1000 доларів за повернення авто.
Автомобіль був тимчасово вилученим майном. Прокурор, отримавши судове рішення про відмову в арешті, зобовʼязана була негайно повернути його.
Із матеріалів НСРД вбачається, що заявник сам був активним та наполегливим ініціатором зустрічей і передачі коштів обвинуваченій.
Не зафіксовано вимагання і обговорення суми неправомірної вигоди під час зустрічі обвинуваченої і заявника. Зі змісту розмов можна дійти висновку, що повернення автомобіля вирішувалося на місці і не було розтягнуте в часі, починаючи з 30 жовтня.
Заявник виступав активним лідером у розмовах і в його діях суд бачить ознаки підбурювання обвинуваченої до надання неправомірної вигоди. Саме він 12 грудня (а не 30 жовтня, 27 листопада чи 9 грудня) озвучує суму коштів за вирішення питання «один і три нулі».
Обвинувачена: А що вам начальник сказав?
Заявник: Ну договорилися один і три нулі і все нормально … Агонь, сказав вам…
Обвинувачена: Мені?
Заявник: Ага
Обвинувачена: Нада щоб він мені ще про це сказав…
Далі, через деякий час:
Заявник: Всьо нормально будєт от етого?
Обвинувачена: Я без понятія, я с нім єще по этому поводу нє говоріла.
Контактів між заявником та обвинуваченою 30 жовтня 2019 року не зафіксовано, що спростовує версію обвинувачення про висунення вимоги хабара саме в цей день.
Суд вважає, що ініціатива повернення автомобіля за неправомірну вигоду виходила саме від держави, агентом якої в даному випадку виступав заявник. Це вказує на зовнішню спровокованість цієї ситуації і що злочин не був би скоєний без втручання правоохоронних органів.
У матеріалах справи, на думку суду, немає доказів того, що обвинувачена погрожувала заявнику, примушувала його чи говорила, що в разі несплати коштів автомобіль не буде повернуто. Не встановлено, що слідча створювала свідку будь-які перешкоди, адже вона навпаки, допомагала йому в складенні заяви про повернення автомобіля.
Докази, здобуті в результаті проведення НСРД, визнані недопустимими, тому що отримані за допомогою провокації злочину.
Суд вважає, що отримання грошей обвинуваченою не зафіксоване. Кошти вилучили з правої кишені її куртки. Але на змивах із рук поліціянтки не виявлено слідів речовини, якою маркували грошові купюри. Затримання обвинуваченої відбувалось без розриву в часі після передачі неправомірної вигоди. Але відповіді, яким чином, 900 доларів (а не 1000, і де поділось ще 100 доларів), до яких руками обвинувачена нібито не торкнулась, опинились в її кишені куртки, матеріали справи не містять.
Співробітницю поліції виправдали за недоведеністю в її діянні складу злочину.