На фасаді ліцею в Малинській громаді відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику Михайлу Гаурі
20 листопада 2026 року на фасаді Недашківського ліцею Малинської громади відкрили меморіальну дошку в пам’ять про випускника закладу, військовослужбовця Михайла Гауру. Чоловік служив у Збройних силах України старшим оператором групи спеціального призначення 8-го полку Сил спеціального призначення імені князя Ізяслава Мстиславича. Михайло Гаура загинув 21 квітня 2026 року поблизу населеного пункту Каленики на Донеччині внаслідок артилерійського обстрілу армії РФ.
Про це Суспільному розповіла мати військовослужбовця Оксана Головієнко.
За словами Оксани Головієнко, вшанувати пам’ять Михайла прийшли його рідні, друзі, побратими, педагоги та учні ліцею. На початку заходу присутні вшанували пам’ять загиблого військовослужбовця хвилиною мовчання.

Оксана Головієнко розповіла про сина як про спокійну й добру людину.
«Син був дуже доброю людиною. Він ніколи не скаржився на те, що йому десь тяжко чи щось у нього не виходить. Він і до служби був такий», — сказала Оксана Головієнко.
Михайло народився 21 листопада — у день Архангела Михаїла, розповіла жінка. За словами матері, Михайло із собою носив хрестик із зображенням Архангела Михаїла, який після загибелі воїна повернули рідним разом з особистими речами.
Директорка Недашківського ліцею Галина Зінькова розповіла, що Михайло навчався в закладі з першого до одинадцятого класу. Сказала, він був доброзичливим, підтримував однокласників, любив спорт і малювання.
«Він був надзвичайно доброї душі дитина. В класі горою за кожну дитину стояв. Як тільки перерва — Міша на турніку. Виходить турнік і Міша — були поняття-синоніми. І малював. Він дуже гарно малював», — сказала Галина Зінькова.

За словами директорки ліцею, Михайло брав участь у шкільних і районних конкурсах малюнків. Одну з його робіт — «Космічні фантазії», яку він створив у десятому класі, протягом року експонували на виставці в Житомирі.
Найближчим другом Михайла з дитинства був Дмитро Шалупін. Чоловіки виросли в одному селі, жили неподалік і майже весь вільний час проводили разом. Дмитро пригадав, що часто гуляли в лісі та будували там собі схованки.
«Ми з самого маленького росли разом. Він ще в школу не ходив, як ми дружили. Ми постійно були разом, тільки розлучалися, як спати йшли по домах», — розповів Дмитро Шалупін.
Останній раз друзі бачилися за тиждень до загибелі Михайла. Той приїхав додому на Великдень. Як згадує Дмитро, вони зібралися в нього вдома, смажили м’ясо — так робили щоразу, коли Михайло приїздив у відпустку.
«Ця втрата для мене особисто дуже болюча, це був мій найкращий друг», — сказав Дмитро Шалупін.
Жителька Недашок Олена Дубицька також згадує Михайла як добру людину.
«Ця людина випромінювала від себе тепло. Його загибель — велика трагедія. Молодий хлопець, 25 років, йому б ще жити й жити. Обірвалося в одну мить життя. Дуже добрий хлопчина був, дуже добрий», — сказала Олена Дубицька.
Меморіальну дошку відкрили мати військовослужбовця Оксана Головієнко та його побратими. Відтепер цей пам’ятний знак буде поруч із дошками іншим загиблим випускникам ліцею — Сергію та Олександру Ярошевичам.

Після відкриття меморіальну дошку освятив настоятель місцевого храму отець Сергій. Присутні помолилися за загиблих військовослужбовців і поклали квіти.Після відкриття меморіальну дошку освятив настоятель місцевого храму отець Сергій. Присутні помолилися за загиблих військовослужбовців і поклали квіти.

Серед присутніх були староста Недашківського старостинського округу Василь Гаращук, класна керівниця військовослужбовця Ольга Лебедева та лідерка Малинського осередку Всеукраїнської громадської організації «Об’єднання матерів і дружин загиблих Захисників України» Дарина Недашківська.
Про захисника Михайла Гауру з Малинської громади Житомирщини

Михайло Гаура народився 21 листопада 2000 року, написали на сайті Малинської міської ради. Навчався у Недашківському ліцеї, після чого здобув професійну освіту в Київському професійному училищі будівництва і архітектури.
У листопаді 2020 року розпочав строкову військову службу в окремому президентському полку імені гетьмана Богдана Хмельницького, та в червні 2022 року підписав контракт зі Збройними силами України.
У 2024 році пройшов кваліфікаційний курс Сил спеціальних операцій та був призначений на посаду старшого оператора групи спеціального призначення 8-го полку Сил спеціального призначення імені князя Ізяслава Мстиславича.
Михайло Гаура воював на Запорізькому, Донецькому напрямках, на Сумщині, Харківщині та в Курській області.
За мужність і відданість Україні Михайло був відзначений державними і відомчими нагородами.
21 квітня 2026 року поблизу населеного пункту Каленики Краматорського району Донецької області Михайло потрапив під артилерійський обстріл армії РФ.
«Отримавши поранення, він кинувся допомагати пораненому побратиму. Під час повторного обстрілу захисник загинув», — йдеться у дописі.
Михайла Гауру поховали 28 квітня 2026 року на кладовищі в селі Недашки Малинської громади. Воїну було 25 років.
Вічна слава і світла пам’ять нашому Герою!