10 січня у Малині містяни попрощалися зі своїм земляком, патріотом та захисником України, 23-річним пілотом бойового літака МіГ-29 Владиславом Залістовським на позивний Blue Helmet.
Про це повідомили з Малина кореспонденти Суспільного.
Понад пів тисячі людей утворили живий коридор у центрі міста та взяли участь у мітингу прощання з Владиславом Залістовським. Приїхали попрощатися з пілотом і льотчики-побратими.
Відспівування Героя відбулося відразу після мітингу у Свято-Покровському храмі.
Тітка загиблого військовослужбовця Олена Залістовська розповіла, що Владислав з дитинства мріяв стати пілотом.
"З дитинства він дуже любив літаки", — сказала Олена Залістовська.
Друг загиблого Максим розповів, що Владислав був професіоналом у своїй справі і від початку повномасштабного вторгнення здійснив десятки бойових вильотів.
"Владислав був веселий, завжди допомагав, був як мій наставник, тому що я теж хотів перевестись у Повітряні сили. Він був дуже гарним хлопцем і професіоналом у своїй справі. Гарним льотчиком був. Серйозні завдання виконував. Любив небо. Хворів авіацією, як і всі, хто з нею пов'язаний", — пригадав Максим.
"Ми були разом десь 16 років, а може й більше. Після школи продовжили далі дружити. І хоча у кожного почалося своє особисте життя, наша дружба не перервалася. Ми навіть стали ще більш дружнішими. І зараз я втратила не просто однокласника, а втратила близьку людину, втратила друга, який мені був, як брат. Я досі не можу повірити в те, що сталося. Я йому безмежно вдячна за все. Він просто Герой, Герой з великої літери", — сказала однокласниця Владислава Залістовського.
Перша вчителька Владислава Залістовського Лариса розповіла, що хлопець після школи вступив до Київського військового ліцею, а після здобув освіту у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба.
"Коли він закінчив 9 клас, то вирішив піти в ліцей Богуна. Прийшов в школу після першої сесії — такий худенький, обстрижений. Він взагалі був такий маленький в дитинстві, але у дуже гарній фізичній формі. Він завжди був активний, надійний, справжній. Такий чоловік у мами був: надійний, хороший. Це трагедія для мами і для нас усіх", — поділилася спогадами Лариса.
"Тепер мені залишається тільки на небо дивитися і бачити його усмішку. Більш нічого не залишається. Кажуть, душі на небі, а він же льотчик, він так любив небо. Він там був, як ас. Він такі репортажі робив звідти. Як він машину водив, так він і керував літаком", — розповіла бабуся Владислава Залістовського Світлана.
Владислава Залістовського поховали на Алеї Героїв міського кладовища.
У Малинській громаді 10 січня оголосили Днем жалоби.