Медична гуманітарна організація «Лікарі без кордонів»/Médecins Sans Frontières (MSF) працює у партнерстві з протитуберкульозним диспансером у Житомирській області, і у період з квітня по липень цього року організація займалася відстеженням впливу COVID-19 на лікування хворих на туберкульоз у Житомирській області.
Про це повідомляє пресслужба організації, пише Житомир.info.
Зокрема, MSF спостерігала суттєве скорочення у наданні існуючих послуг, таких як тестування на туберкульоз та набір нових пацієнтів на лікування.
«Карантин у зв’язку з COVID-19 створив ряд обмежень у доступі до протитуберкульозної медичної допомоги. Серед них – заклади охорони здоров’я, що розглядалися як «другорядні», були тимчасово зачинені або у них зменшили кількість персоналу. Тубкабінети перетворили на пункти тестування на COVID-19, а медпрацівників перевели для лікування COVID-19, тому надавати протитуберкульозну допомогу було нікому. Ми помітили, що нестача транспортних засобів у Житомирській області також вплинула на змогу медпрацівників дістатися на роботу, а у випадку пацієнтів – доїхати до туберкульозних кабінетів. Особливо постраждали віддалені райони», – описує ситуацію Олена Труш, менеджер MSF з питань медичної діяльності.
У травні цього року приблизно на 50% зменшився набір пацієнтів у пілотний проект з лікування туберкульозу у Житомирській області, який MSF реалізує у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я та обласним протитуберкульозним диспансером. У відповідь на це MSF разом із протитуберкульозним диспансером закликали амбулаторно-поліклінічні заклади підвищити рівень проведення скринінгів на туберкульоз, а також поліпшити відстеження раніше діагностованих хворих на туберкульоз, які не лікувалися. Оскільки за останні кілька місяців деякі фтизіатри змінили свій підхід, кількість пацієнтів, набраних на лікування туберкульозу, дещо зросла, однак цю ініціативу не було втілено у життя у широкому масштабі на території Житомирської області. Це незначне збільшення кількості набраних пацієнтів не досягає очікуваного рівня та не врівноважує показник кількості хворих з підозрою на туберкульоз, яких не було виявлено під час початкового скринінгу на COVID-19.
Минуло сім місяців після оголошення пандемії, а система охорони здоров’я України ще повністю не адаптувалася до нової реальності.
«Коли пацієнт телефонує своєму сімейному лікарю і повідомляє, що у нього кашель і підвищена температура, він проходить обстеження лише на COVID-19, але не на туберкульоз. Хворі на туберкульоз втрачають можливість отримати своєчасну діагностику та належне лікування. Їхній стан лише погіршуватиметься, а також зросте ризик поширення хвороби. Окрім включення анкети для скринінгу на туберкульоз до поточного скринінгу на COVID-19, важливими заходами у протидії пандемії COVID-19 є надання пріоритету хворим з підозрою на ТБ та підтвердженими випадками в проведенні безкоштовного ПЛР-тестування на COVID-19 та забезпечення раннього початку лікування туберкульозу», - розповідає Олена Труш.
Слідкуйте за подіями в місті та Україні разом з КОРОСТЕНЬ TODAY! Підписуйтесь на наш: Telegram-канал.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Щоб відкрити лабораторії з ПЛР-діагностики у Коростені та Новограді треба 2,5 млн грн".