8 червня у Коростені вже вдруге пройшла акція «Free Azov».
Про це повідомляє телеканал «КоростеньТБ».
«Ви бачите за моєю спиною акцію на підтримку військовополонених, яку ми проводимо вперше в Коростені саме офіційно. Ми все узгодили з міською радою. Ми повторюємо наш досвід з акцій у мсті Києві, тому що я та мої побратими – активні учасники заходів у столиці. Тому ми вирішили провести це в нашому рідному місті. Ми хочемо донести людям, що полк «Азов» окремо, а також багато інших військовополонених досі знаходиться в полоні, і ми хочемо, щоб люди про них не забували, щоби про них кричали. Бо ми не маємо права просто забути про них», – каже співорганізатор акції «Free Azov» у Коростені з позивним «Поет».
Співорганізатор акції «Free Azov» у Коростені з позивним «Поет».
Майже кожен учасник був з плакатом, який містив слова заклику боротися за полонених. Особливу увагу привертали плакати з фотографіями, адже на них зображені військові, рідні яких прийшли вкотре нагадати, що їх близькі досі в полоні.
Учасниця акції Станіслава Онищенко.
«Сьогодні я прийшла, бо мій син, Грибійчук Владислав, потрапив у полон під Бучею. Цілий місяць хлопці були у холоді, у голоді, але стояли до останнього. Вже майже три роки мій син у полоні. Дуже тяжко… Молодий хлопчик. Потрапив у полон у 18 років. Ну, тяжко, дуже тяжко… Листів немає, дзвінків немає. Дуже тяжко… Спочатку прийшов лист: вийшов хлопець з полону, передав, що разом з ним був у камері. Хлопчик мій держиться…», – розповідає учасниця акції Станіслава Онищенко.
Учасниця акції Любов Чистякова.
«Я сьогодні прийшла, тому що моя рідна людина зникла безвісти 22 вересня 2022 року. І по цей час у нас немає ніяких відомостей про нашого рідного. Тому ми вийшли на підтримку всіх, хто в полоні, хто зниклий безвісти, щоб наша влада і всі наші державні органи піклувалися про те, щоб якнайскоріше повернути наших рідних додому, щоб ми знали, де вони, що з ними. Ми хочемо їх повернути додому. І щоб була можливість впливати на міжнародні організації, такі як ООН, такі як Міжнародний «Червоний хрест», і вони робили все для найскорішого повернення і «Азову», і всіх наших захисників. Я чекаю свого чоловіка Власюка Андрія Вікторовича, який служив у 30-й окремій механізованій бригаді і зник під Бахмутом. Офіційно ніякої інформації немає, а від побратимів, тобто те, що вони бачили, що він був поранений, але евакуювати його не могли, не могли підійти, тому що йшов бій», – ділиться учасниця акції Любов Чистякова.
Учасниця акції Тетяна Мельник.
«Я дружина військовослужбовця 95-ї бригади, і в мене зник чоловік, вважається безвісти зниклим, але я знаю, що він живий, вірю, що він швидше повернеться, тому роблю все можливе й неможливе, щоб повернути його додому. Зник він 12 липня 2023 року під Кремінною під час штурму ворожих позицій. Побратими говорять, що ніхто його не бачив загиблим, тому я вірю, що його взяли в полон і шукаю, все роблю можливе для того, щоб повернути. Інформації про нього в мене немає, але головне, що в мене найгіршої інформації про нього немає, дякувати Богові, немає збігів ДНК і найгіршої нема, тому я вірю в краще», – каже учасниця акції Тетяна Мельник.
Тетяна Ткач прийшла на акцію разом з маленькою сестрою. Вони чекають тата, з яким уже 10 місяців немає зв’язку.
Учасниця акції Тетяна.
Учасниця акції Тетяна та її маленька сестра.
«Хочемо просто, щоб нас почули, нас почули всі організації і побачили, що ми ждемо їх, щоб наші рідні нарешті повернулися. 10 місяців як він (батько) пропав, так і немає (зв’язку). Офіційно безвісти пропав він 19 серпня, а 18 серпня він подзвонив матері моїй і сказав, що він іде на позиції, він не хотів туди йти, сказав: «Можливо, я не вернуся». І він пішов усе-таки, і вже 19-го нам прийшло сповіщення, що його немає, що він безвісти зниклий, що 18-го він був на зв’язку, ми знали о 12-й годині ми з ним зідзвонювалися, а 19-го він пропав. Ми дзвонили й командиру, що як це так, що швидко так приходить сповіщення. Він каже: «Я не знаю, його немає ніде шукайте, ждіть. Через два тижні російські канали скинули, що він разом зі своїми побратимами потрапили в полон. Їх шестеро тоді потрапило. Решта, ті, що були з батьком, більшість загинули. Бачили списки, 500 людей, от в цих списках був мій батько й інші, ті, з якими він потрапив у полон. Їх не обміняли, але чому? Я просто не розумію, вже 10 місяців… Він вважається безвісти зниклим у нас в Україні, не можуть перевести статус, тому що чекають відповідь від росії. Я не знаю, як це так в них виходить, тому що росія скидає… і на допитах я бачила на відео свого батька, і росія ніякі відповіді не дає. Я не знаю, який у нього стан здоров’я, де він саме знаходиться. Єдине, що в мене одна нова звістка – це те, що ось поміняли хлопців, і хлопці бачили мого батька і тих побратимів, що вони передавали привіт і казали, що вони тримаються і ждуть обміну. Все», – розповідає учасниця акції Тетяна.
Сергій Савчук, військовий, попри проблеми зі здоров’ям, прийшов, аби підтримати інших.
«В мене побратими в полоні вже півтора року. Були, значить, на Луганському напрямку, Донецька, Луганська область, Білогорівка, Лиман – там, де хлопці наші потрапили в полон ще у 2022 році, листопад-грудень, до яких немає нікому діла», – пригадує учасник акції Сергій Савчук.
Учасник акції військовий Сергій Савчук.
На запитання «Чому важливо проводити такі акції» відповідає: «Можливо, хлопці скоріше повернуться додому».
«Якщо в кожному місті будуть частіше люди збиратися, виходити, то, я думаю, питання з місця зрушиться і швидше повернуться хлопці. У мене в самого брат троюрідний у полоні. Буквально нещодавно, минулого місяця, потрапив у полон. Рідного брата вбили минулого року. Сам ледве живий повернувся і не можу звільнитися до сих пір, уже другий рік не хочуть звільняти. У прокуратуру звертався – безрезультатно, у Міністерство оборони їздив, звернення до президента писав. Операцію на серці переніс, люди допомогли, держава взагалі нічим не допомогла, хоча інфаркт стався на позиції, на восьмій контузії серце не витримало. На сьогодні операція ще на спині потрібна. Теж не знаю, де брати кошти. А державі… Вже навіть не знаю, як виразитися», – каже військовослужбовець.
На акцію «Free Azov» у Коростені прийшли понад 50 людей. Це вдвічі більше, ніж минулого разу. Люди об’єднуються, аби повернути тих, хто боровся за нас.
Хочемо анонсувати, що 15 червня о 12:00 проходитиме вже третя мирна акція на підтримку військових, які досі перебувають у полоні. Локація: центральна вулиця міста (Михайла Грушевського, 22). Долучитися можуть усі охочі.
Нагадаємо, 14 травня 2024 року коростенська молодь виходила на акцію «Free Azov».