До 1 січня 2024 року чорнобильські пенсійні доплати людям, які проживають на забрудненій території, призначались судами у розмірі двох прожиткових мінімумів або двох мінімальних заробітних плат. В законі про бюджет на 2024 рік такі виплати передбачені, але вже у розмірі фіксованого показника — 1600 гривень. Тобто тепер чорнобильці, які раніше отримували доплати у розмірі понад 12-13 тисяч, отримують 3200 гривень.
Чому змінили суми виплат, які наслідки викличе зменшення фінансової підтримки населення громад півночі Житомирщини і які рішення проблеми чорнобильських виплат пропонують сьогодні, розповів народний депутат України по 64 мажоритарному округу Володимир Арешонков в інтерв’ю Суспільному.
Які настрої у населення викликала зміна розрахункової величини чорнобильських доплат?
Безперечно, негативні, абсолютно, наслідки того, що відбулось. По-перше, населення має право так говорити, тому що, коли ці зміни вносились в проєкт державного бюджету на 2024 рік і під час попереднього обговорення проєкту бюджету частина депутатів, в тому числі і я, намагались довести моїм колегам, що ця норма є антиконституційною.
По-друге, вона нічим не обґрунтована, і тому вже навіть з цієї точки зору її не потрібно приймати. Але, тим не менше, Міністерство фінансів наполягло, комітет профільний прийняв це, і потім в сесійній залі, коли голосувався бюджет на 2024 рік, частина депутатів, достатня для прийняття рішення, проголосувала. І станом на сьогодні це викликає, безперечно, несприйняття частиною людей, тих, хто отримує сьогодні певні доплати, соціальні доплати, які передбачені діючим українським законодавством, які стосуються громадян, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції.
Зараз, коли будемо говорити, ми з вами зійдемося на тому, що існує маса суперечливих речей, і навіть в законодавстві діючому. І це дозволяє судам приймати різні рішення, в тому числі тлумачачи начебто одну і ту саму норму. Одні громадяни за рішеннями судів отримували доплати в розмірі двох мінімальних заробітних плат, які діяли станом на кожен рік. А це в середньому, наприклад, 12 тисяч гривень. Десь мінімальна зарплата, наприклад, була 6,5, і так 13 тисяч доплати. І іншим громадянам, таким самим, які проживають на територіях, які відносяться забруднених, які так само звертались до судів, було присуджено два прожиткових мінімуми. А прожитковий мінімум складав, наприклад, 2,5 тисячі гривень. І два – це 5 тисяч. І от і виходить, що одні громадяни отримували доплати 12-13 тисяч, інші отримували 5. Але, була велика кількість громадян, які нічого не отримали, бо вони або не звертались до суду, або навіть окремим громадянам суди відмовляли, мотивуючи, що немає коштів достатніх в бюджеті, незрозумілі, значить, роз'яснення там Верховного, Конституційного суду, тому що з цього питання держава вже лихоманить років вісім.
З точки зору, наприклад, Мінсоцполітики, станом на сьогодні вони вважають, що ці рішення суддів є незаконним. Тому що, з точки зору Міністерства, стаття 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих від аварій на ЧАЕС" це основний закон, чорнобильський так званий, яким ми користуємося. Так от, 39 стаття говорить про доплату пенсіонерам, які проживають на забруднених територіях. Міністерство вважає, що суди не мали право приймати таке рішення, тому що ще в 2014 році, при прийнятті державного бюджету, ця 39-та стаття, де мова йде про цю пільгу, вона була призупинена. Водночас, частина народних депутатів у 2017 році звернулась до Конституційного суду України з вимогою дати своє роз'яснення стосовно цього. І Конституційний суд у 2018 році виніс рішення, де вказав, що це було незаконно, такі були дії. І цим самим, начебто, 39-та стаття і не тільки, і 37-ма, і так далі, поновилася їхня дія.
Як це питання буде вирішуватись?
Питання, які я задаю вже не перший рік, разом з частиною колег, для яких важлива ця чорнобильська тема. Ми задаємо урядам, починаючи з 2014 року уряд ще Яценюка, потім Гройсмана і так далі, всім урядам. Чому урядам? Тому що центральні органи виконавчої влади, вони відповідають за реалізацію законодавства, яке є і, відповідно, якоїсь політики соціальної. Всі уряди говорили нам наступне. Да, ми визнаємо, що накопичились величезні борги. Ми визнаємо, що треба ситуацію вирішувати, тому що з роками воно буде тільки ускладнюватись, і ні один уряд не йшов на комплексний якийсь розгляд цього питання.
Яка сума була зекономлена у результаті такого скорочення чорнобильських виплат?
Ви розумієте, станом на початок цього року по Житомирській області, я зараз точно знаю цю цифру, десь близько 4000 справ було розглянуто нашою виконавчою службою, яка перед Пенсійним фондом поставила питання про перерахунок цієї доплати. Ну, давайте візьмемо, якщо це 4000 пенсіонерів, у яких на 10 000 приблизно скоротилася ця виплата, от і вся сума. Тобто для держави це взагалі некритично. Тут питання в іншому. За останні два роки суттєво зросла кількість громадян, які почали звертатись в суди, і яким суди почали виносити рішення на їх користь. І динаміка була надзвичайно велика. Тому, мені здається, це було головним, що Міністерство фінансів і Міністерство соціальної політики просто подивились, що якщо так піде, ну це буде велика.
В цілому, ви знаєте, що в державі станом на сьогодні десь 1,6 мільйона громадян, які мають статус постраждалих від аварій на ЧАЕС. Різні. Там же є і ліквідатори, і захворювання, і категорії, і так далі. Але пенсіонерів, які можуть отримувати ці доплати, проживаючи на забруднених територіях, десь біля 300 тисяч, якщо брати по державі. Начебто і небагато, тим не менше, в Києві порахували, що потрібно щось з цим робити, і знайшли ось такий шлях — скоротити і встановити дану норму 1 тисяча 600 гривень. Ще раз підкреслюю, юридично, і я вже не говорю про соціальну, вона не є обґрунтована. І ми це намагалися доводити, але, на жаль, за цю поправку, коли ми її намагалися в залі відмінити, проголосувало всього 50 депутатів.
У одному з ваших дописів ви зазначили, процитую. "Зважаючи на небажання прислухатись до моїх аргументів, на провальне голосування за мою правку, я не голосував за проєкт бюджету на 2024 рік, бо, на моє переконання, до всіх без виключення претендентів на доплату за статтею 39 має бути однакове відношення держави". Прокоментуйте, будь ласка, свою позицію, адже мова йде про загальнодержавний бюджет, який не може бути заручником однієї з категорії населення.
Так, я з вами погоджуюсь. Якщо говорити в цілому про такі державні речі і підхід, то, так, за проєкт, за бюджет 2024 безумовно потрібно було голосувати. Але я намагався довести, що не можуть входити норми, які є неприйнятними, які мають протиріччя з діючим законодавством. Це моя була позиція, я не голосував, і частина депутатів теж так зробила. Хоча я розумів, що в цілому бюджет ми маємо приймати. Це правда.
На вашу думку, чому під час війни піднімають питання про зменшення чорнобильських доплат до пенсій? Це пов'язано виключно з навантаженням на державний бюджет чи причина в іншому?
Я думаю, що все-таки друге, те, про що ви сказали, що Міністерство фінансів намагається шукати будь-які шляхи економії коштів. Вони тут подивились, що є отакий спосіб, доволі нескладний з їх точки зору. Навіть, якщо мова йде про невелику суму. А в цілому я хочу нагадати, що і на 2023, і на 2024 рік в державному бюджеті не було закладено нічого на чорнобильські програми. В той час, наприклад, як в 2022 році, це було біля трьох мільярдів. Потрібно було для виплат десь близько 50 чи 60. Три заклали, але хоча б це була сума, яка дозволяла основні напрямки закрити. Останні два роки, в зв'язку з війною, нічого. Є на цей рік, закладено було 100 мільйонів на виконання рішень судів. Тобто, оці всі доплати, які йдуть, це за рішеннями судів. І от держава заклала певну суму, щоб хоча б щось. Але це не вихідне становище.
Ми маємо підходити і проводити комплексний аналіз ситуації в цілому, це ж для всієї країни. І ми говорили недавно з керівництвом Міністерства соціальної політики, ми чекаємо на проведення в найближчий час спільного засідання комітетів Верховної ради разом з Міністерством за участю чорнобильських громадських організацій, де будемо обговорювати, що робити. Будемо наполягати на прийнятті бодай маленької державної програми, або тоді слухати, що уряд запропонує, як нам розв'язувати оці всі проблеми.
Пане Володимире, як уряд планує мінімізувати негативні наслідки по пенсійним виплатам для чорнобильців? І чи планує в цьому напрямку працювати далі?
Я вам скажу, є один дуже, як би, шлях, ми його дуже критично оцінюємо. Зрозуміло, що громадяни взагалі, які мають статус постраждалих, проживають на територіях, які вважаються забрудненими, вкрай негативно сприйняли ініціативу уряду переглянути питання так званих зон, зональність. Що це таке? Хочу вам нагадати, території, які Чорнобильська станція, і чим далі від станції, наприклад, 5-кілометрова зона навколо станції – це була зона відчуження так звана, далі 30-кілометрова зона, 100-кілометрова зона і так далі. Так от, всі пільги встановлювали громадянам в залежності від того, де ти знаходився або в момент аварії, або де ти проживав після аварії всі ці роки.
Сьогодні у нас три зони користуються певними пільгами, якими там то вже інше питання. І от уряд, який зобов'язаний кожних один раз в три роки проводити так звані дозиметричні дослідження на цих територіях. Це експерти, які мають відповідні ліцензії, підготовлені люди, за певною методикою повинні проводити обстеження повітря, води, продуктів харчування, які споживають люди, і вибірково беруть громадян і проводять, там є спеціальні такі методики, рівень, який кожна людина, яка проживає, який отримала рівень радіоактивного цього забруднення. Раз в три роки, уряд зобов'язаний це робити. Всі результати передаються Національній комісії з питань радіаційного захисту, і ця комісія, в яку входять 36 там академіків, фахівців, приймає рішення, відповідає забрудненню ця територія чи ні. Якщо ні, тоді вона переходить в менш забруднену, або взагалі визнається чистою. Так от для уряду це саме простий шлях, довести, що сьогодні на територіях, які вважаються забрудненими, вже абсолютно нормальна обстановка, і цим самим автоматично злітають і відміняються всі пільги.
Ці дослідження проводяться?
Класне питання. Минулого року, коли ви згадали, що люди виходили на мітинги і так далі, уряд вирішив провести оцю зміну зон, використовуючи матеріали досліджень ще 2008 року. Після того ніхто нічого не робив. Ми сказали, ні, це неможливо, люди не погоджуються, тому що це застаріла інформація. Хоча я вам скажу, інформація для нас вже не втішна була навіть в ті роки. Тому ми вимагаємо проводити зараз дослідження за участі експертів, які дійсно мають на це право і таке інше. І після цього ці висновки мають бути оприлюднені, люди з ними ознайомляться і далі уряд буде приймати рішення, виходячи з того, яка насправді ситуація в цих зонах. Цього не було зроблено, чи буде це зроблено до кінця війни – не знаю. Ми наполягали, щоб нічого не робилось до кінця війни взагалі, щоб не збуджувати. Гроші і так не закладені в бюджеті, вони не виплачуються. Але ще людей накручують, ну не потрібно. Водночас вважаю, що робота по підготовці змін в чорнобильських законодавствах повинна проводитись. Але це робота спокійна, фахівців, урядовців разом з депутатами з профільних комітетів.
Чи проводиться верифікація отримувачів чорнобильських виплат?
Добре питання. Ви знаєте, тих, хто відповідає за реалізацію чорнобильської політики, я маю на увазі чиновників, з кожним роком, насправді, стає все менше. Ви скажете, так все ж добре, з одного боку так, з іншого боку, проводити чітку, ви сказали, верифікацію, облік, контроль за тими, хто насправді. Ну, ви знаєте, я не хочу ображати людей, які, скажімо, отримали через медичні лікарські комісії інвалідність, яка пов'язана з хворобою людини через Чорнобиль. Але коли я бачу абсолютно здорових, працездатних людей, які мають там другу категорію, першу категорію інвалідності, а вони активні члени життя і так інше, у мене питання, яким же чином це відбулося.
Да, це така моральна, етична річ, пов'язана з лікарями, з здоров'ям, особисто кожного, але, скажу, багато питань сьогодні потребують ревізії, потребують перегляду. Подобається це людям чи ні, але це буде потрібно робити для того, щоб була соціальна справедливість.
Проблема реєстрації людей в Чорнобильській зоні, щоб отримати доплати. Тобто, особи реєструються, але фактично там не проживають і отримують чорнобильські виплати через суд. Чи є механізм моніторингу ситуації в цьому питанні?
Стаття 39, про яку ми сьогодні з вами згадували, де йде мова про ці доплати, вона звучала до 2014 року таким чином, що громадяни пенсійного віку, які проживають на територіях, які відносяться до забруднених і так далі, мають право на доплати. Зверніть увагу, не було сказано громадяни пенсійного віку, які мають статус постраждалих і так далі. Цього не було в законі, тому що ніхто не думав, що просто любий пенсіонер, який проживає, умовно, в Дніпропетровській чи іншій області, раптом приїде в Чорнобильську зону, пропишеться і автоматично буде мати право претендувати на ці доплати. Тепер в останні декілька років люди з інших областей, дійсно, подивившись на цю прогалину, це прогалина законодавча.
Вони на це подивились, приїжджали сюди, прописувалися, знаходили, до кого, і одразу подавали документи і отримували ці доплати. Хоча судді стверджують, що вони при прийнятті рішень вимагали від цих громадян, що вони показали посвідчення, значить, постраждалих. Але я знаю, що не завжди це було. Тому, однозначно, ви праві, це потрібно буде врегулювати, але чому це не робили швидко? По-перше, тільки в останні два роки почав наростати цей вал. І, друге, ця незрозумілість з тлумаченням, яка саме на сьогодні норма 39-ї статті діє, вона теж якби заважала, але ми прийдемо до цього, тут потрібно буде це питання врегулювати.
Що відомо про ситуацію з нарахуванням чорнобильських виплат
14 жовтня 2023 року близько 50 жителів Овруцької громади разом із ініціативною групою прийшли до міського голови та голови робочої групи з чорнобильських питань Івана Коруда, аби отримати відповіді і роз'яснення щодо чорнобильських нарахувань напередодні прийняття бюджету України на 2024 рік.
Дев'ятого жовтня на позачерговій сесії Коростенської міськради депутати прийняли рішення звернутися до Президента України, депутатів Верховної Ради, Кабінету міністрів та нардепа Володимира Арешонкова з тим, щоб не допустити зменшення "чорнобильських" виплат.
Близько трьох сотень жителів Овруцької громади четвертого липня зібралися біля будівлі міської ради. Люди виступали проти внесення змін до Постанови Кабінету міністрів України про перегляд населених пунктів, віднесених до тієї чи іншої категорії зон радіоактивного забруднення. Такий же мітинг третього липня проводили жителі Коростеня, які перекрили центральну вулицю міста та міжнародну трасу.
В січні 2024 року у Народицькій громаді поліція почала перевіряти інформацію щодо правомірності "чорнобильських" доплат за проживання на території зі статусом зони радіоактивного забруднення.
6 березня 2024 року в Коростені пенсіонери-чорнобильці прийшли під міську раду протестувати проти зменшення сум чорнобильських доплат. Згодом протестувальники до 14:30 перекрили трасу Київ — Ковель — Ягодин, безперервно рухаючись пішохідним переходом.