Володимир Литвин, громадський діяч, академік НАН України - частий гість на рідній Житомирщині. Розповідає, що прискіпливо стежить за тим, чим живе регіон та проблемами, які обсідають його земляків.
Що він думає про підвищення зарплатні лікарям та обов’язкові щеплення, як врегулювати “тарифне” питання та чому дорожчає проїзд у громадському транспорті - на ці та інші теми поспілкувалися з політиком під час його чергового відвідання батьківщини.
Володимире Михайловичу, рік тільки розпочався. Як вважаєте, які виклики стоять перед українцями у 2022-му?
Зазвичай українці сподіваються на краще і водночас готуються до гіршого. Як і кожна сім’я, я дуже хочу, щоб 2022 рік пройшов без збурень, без війн, без втрат і щоб люди мали можливість не виживати, а нормально жити. В принципі для цього є всі необхідні передумови.
Щодо викликів - щонайперше, як не дивно це звучить, це проблема єдності - єдності українського суспільства й територій, єдності людей та політиків. Мені бачиться, що ті, хто приймає державні рішення, хто взяв на себе місію представляти державні інтереси й настрої людей, повинні засвоїти уроки минулого, щоб не повторювати кричущих помилок сьогодні. Щоб внутрішній розбрат, протистояння, гетьманство, зведення рахунків не призвели що того, що будемо вчергове втрачати можливості для організації нормального цивілізованого життя. Вважаю, що нині - це кючове завдання.
Наступний момент - це негайне оздоровлення соціальної й економічної атмосфери в країні. Щоб усі ті декларації, новації, усі ті рішення, які ухвалює влада, були підкріплені реальними кроками. Наприклад, якщо йдеться про підвищення зарплатні освітянам, то щоб люди дійсно її отримали, але не за рахунок скорочення кількості шкіл та педагогічних колективів.
Наприкінці січня - на початку лютого лікарі першими отримають збільшені до 20 тис. грн виплати. На Вашу думку, це впливе на стан системи охорони здоров’я?
Підвищення зарплат лікарям - це теж виклик. Важливо, щоб під це дійсно були передбачені кошти, оскільки фінансування закладів охорони здоров’я в частині виплати заробітних плат, насамперед медиків, - це справа державного бюджету. Тож необхідно, щоб відповідні кошти були передбачені Національною Службою Здоров’я України.
Річ у тім, що коли сума видатків на заробітну плату не збільшена, то, як передбачено роз’ясненням Кабміну, заклади охорони здоров’я можуть виплачувати цих 20 тис. в залежності від відпрацьованого часу. А це означає: отримано добро, щоб на місцях переводили лікарів на не повні ставки, а, скажімо, у кращому випадку, на 0,75 чи 0,5 %. Проглядається в діях влади ще один варіант - зменшити кількість медичних працівників для того, щоб вкластися у ту суму, яка передбачена на конкретну лікарню.
Повинен звернути увагу на обставину, яка, на мій погляд, абсолютно суперечить Конституції України. У ній зафіксовано поняття “медичне обслуговування” і чітко прописано, що “державні та комунальні заклади охорони здоров’я надають медичну допомогу безоплатно”, а “мережа існуючих закладів охорони здоров’я не може бути скороченою”. Що зробили наші урядові “умільці”? Вони назвали заклади охорони здоров’я “комунальними підприємствами”, а якщо це підприємство, то його можна скоротити або ліквідувати. Крім того, зараз у всіх офіційних документах пишуть не “медичне обслуговування”, а “медичні послуги”. А якщо є послуга, то за неї потрібно платити. Такий підхід, вважаю, взагалі не до лиця українській владі, яка позірно намагається консолідувати суспільство, враховуючи загрозливі економічні виклики та ймовірні зовнішні агресії.
Нещодавно Житомирщину знову віднесли до “помаранчевої” зони епіднебезпеки у зв’язку зі збільшенням кількості COVID-хворих. Як вважаєте, чи готова система охорони здоров’я до чергового посилення навантаження на неї?
У нас немає іншого виходу, ніж демонструвати готовність. Не на словах, а в практичних діях. Звичайно, треба зробити все, щоб забезпечити людям профілактику, діагностику та своєчасне лікування. Щоб, як мінімум, був кисень для людей, які потребують штучної вентиляції легень. Протягом минулого і 2021 року я проїхав усі 23 колишні райони Житомирщини, побував у кожній міській та районній лікарнях та намагався надати хоча б базову допомогу. У кожен медзаклад поставили мінімум по 2 концентратори кисню. Не кажу вже тисячі масок, рукавичок, окулярів - все те, що було дефіцитом на початках. Відтак я переконаний, що знання ситуації на місцях Києвом і обласними владами, повинно було призвести до створення відповідної програми, щоб люди були забезпечені всім необхідним. Якщо, скажімо, потрібні концентратори кисню чи апарати ШВЛ, то їх треба закупити масово і заздалегідь. Так вони будуть і набагато дешевші і збережуть більше життів. Також вважаю, що кожна людина після того, як перехворіла коронавірусом повинна мати можливість пройти повне обстеження, щоб уникнути побічних ускладнень, які згодом дадуть про себе знати.
Вже кілька тижнів в Україні та Житомирі зокрема почали робити щеплення бустерною дозою. Як гадаєте, чи стане вона обов’язковою?
Гадаю, що до такого у нас не дійде. В деяких європейських країнах ухвалили рішення про обов’язковість вакцинації, а це викликало спротив. З’явилися різні течії та організації, які виступають взагалі проти щеплень. Наприклад, всесвітньовідомий тенісист Новак Джокович із Сербії - відкритий противник вакцинації, і ситуація, коли його депортували з Австралії через відсутність щеплення, викликала величезний скандал.
Переконаний, що кожна обов’язкова дія викликає спротив. Кожна заборона викликає намагання її обійти. Вважаю, що треба, щоб офіційні пропагандисти вакцинації показали це на особистому прикладі. Тоді й люди будуть їх наслідувати. Припускаю, якщо буде офіційно встановлено обов’язкове проведення першої, другої, третьої вакцинації, то зросте кількість фальшивих COVID-сертифікатів. Наживатимуться спритні люди.
Схильний вважати, що третя доза вакцини потрібна. Тим паче, коли не буде повного курсу вакцинації, може виникнути проблем в’їзду у деякі європейські країни. А оскільки мене періодично запрошують читати лекції за кордоном, то не хочу, щоб це стало причиною відмови від роботи, яка для мене є дуже цікавою.
А як тоді розцінювати ситуацію, коли без щеплення не допускають до роботи, хоча воно не є обов’язковим? Йдеться про медиків чи педагогів.
Питання надзвичайно складне і однозначної відповіді на нього бути не може. Бо навіть рішення судів різняться. Одні - ухвалюють рішення на користь людей, які позиваються до органів державної влади через те, що їм заборонили здійснювати професійну діяльність без вакцини. Інші у цьому питанні підтримують державні інституції. Мені видається, що примусом не розв’яжемо проблему. Люди повинні мати повну впевненість у тому, що та вакцина, яку пропонують, є чистою, якісною, терміни придатності відповідні й що це виключно на користь людині.
Попри все те, що відбувається зараз у суспільстві, проблема з тарифами нікуди не зникла. Попереду щонайменше місяць опалювального сезону і низьких температур. Водночас, здорожчав й проїзд у громадському транспорті. Як ви оцінюєте ситуацію, в якій сьогодні опинилися українці?
Ситуація не дуже хороша і, на жаль, буде лише погіршуватися. В одній із заяв представників Нацбанку України, які багато говорили про те, як стримувати падіння гривні, прозвучала загрозлива теза: підвищувати тарифи на комунальні послуги таки доведеться.
Відстоював і відстоюю позицію, що нам для того, щоб пройти зимовий період вистачає газу власного видобутку. Собівартість цього газу 5 грн максимум, тож його потрібно було направити на комунальну сферу. І пояснити міжнародним партнерам України, що ми не можемо виконати Європейську хартію, яка вимагає, щоб ціна імпортованого і власного газу була на одному рівні, бо в нас надзвичайно складна економічна, соціальна і безпекова ситуація. Нам треба зберегти стабільність і спокій в країні, зберегти людей.
Що стосується проїзду, то мене вразило пояснення відповідного підрозділу Житомирської міської ради, який опікується питаннями перевезення громадян, що витрати на обслуговування транспорту, на заробітну плату зросли, а тому ціну на проїзд потрібно підвищити до економічно обгрунтованого показника. Потрібно. Але всі говорять про економічно обгрунтовані ціни - газовики, енергетики, перевізники. Але ніхто не говорить про те, що у нас мінімальна заробітна плата і пенсія повинні відповідати можливостям людини прожити. Спершу потрібно порахувати це все у споживчий кошик, який повинен, щонайменше, відповідати мінімальному рівню зарплатні. А зараз, за фактом, він вдвічі чи втричі менший.
Проблем в країні безліч, тож варто визначити пріоритети, на яких держава зосередить увагу. Ці пріоритети повинні бути почуті, зрозумілі та підтримані людьми. Насамперед це стосується охорони здоров’я, освітньої сфери, пенсійного забезпечення, заробітних плат і робочих місць.
Вважаю, що всі ті, хто приймає державні рішення повинні тримати “вуха біля землі” та слухати, про що гомонить Україна, які в неї проблеми. І відповідно пропонувати розумні рішення, які не розсварювали, а об’єднували Україну. Адже відома біблійна істина говорить: дім роз’єднаний зсередини ніколи не встоїть.
За матеріалами пресслужби В. Литвина.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Володимир ЛИТВИН: Не потрібно лякати людей катаклізмами під час опалювального сезону".