Важив близько 200 кг і мав серйозні хвороби: мати овручанина, який помер у Коростенському ТЦК, розповіла свою версію подій
6 серпня 2026 року у Коростенському районному ТЦК помер 46-річний чоловік, якого доставили для проходження ВЛК. У Житомирському обласному ТЦК та СП тоді поінформували, що попередньо причиною смерті могла стати раптова зупинка серця. За фактом події призначили службове розслідування та відкрили кримінальне провадження.
10 серпня до Суспільного звернулася жителька Овруча Тамара Стесюк, яка повідомила, що померлий — це її 46-річний син Андрій Стесюк. Жінка висловила бажання озвучити свою позицію щодо цієї справи. Зі слів Тамари Стесюк, її син упродовж останніх 19 років мав важку хворобу, під впливом якої у нього суттєво погіршилося фізичне та психічне здоров’я, про що, свідчать відповідні висновки лікарів. Упродовж 10 років чоловік мав групу інвалідності, важив близько 200 кілограмів та пожиттєво приймав ліки, зокрема й психотропні.
Мати померлого говорить, що звертатиметься до правоохоронців та усіх правозахисних інституцій, щоб належно розслідувати справу, а також покарати працівників ТЦК, які забрали її сина на вулиці, та лікарів, які під час проходження її сином ВЛК визнали його придатним до військової служби. Докладніше про це — у матеріалі Суспільного.
Тамара Стесюк говорить, що її син Андрій ріс звичайною дитиною — мав гарні оцінки, після школи закінчив Вінницький медичний університет, пройшов інтернатуру і рік працював у Денишах лікарем загальної практики сімейної медицини.
У 2007 році у 27-річному віці чоловік захворів на неспецифічний виразковий коліт — хронічне запальне захворювання товстого кишківника, при якому на його внутрішній оболонці утворюються виразки та рани.
«Це страшна хвороба із жахливими симптомами. Рік син провів у лікарні: дієта, таблетки, гормони — його хоч якось намагалися стабілізувати. Андрій був худий, наче скелет. Він так хворів, що йому дали групу інвалідності. Спочатку син ще намагався періодично виходити на роботу, але настільки знесилювався, що чисто фізично не міг ані виконувати обов’язки, ані навіть їсти та спати. Дружина його покинула і ми прийняли рішення, щоб він залишав роботу і їхав додому в Овруч. Тут він дотримувався дієти, не нервувався і завдяки цьому більш-менш стабільно почувався. Але вже у 2008 році на фоні цих усіх страждань та переживань в Андрія діагностувати розлад психіки. Він лежав у лікарні, йому поставили діагноз, призначили лікування. Ми оберігали його від хвилювань і син увесь цей час приймав психотропні ліки. У 2018 році йому не продовжили групу інвалідності — мовляв, коліт вилікували, хоча і так відомо, що він невиліковний. Андрій тоді відмовився робити ще якісь обстеження та здавати аналізи і просто продовжував приймати лікування, призначене йому до цього, от і все. На фоні цих хвороб обмін речовин дав збій, внаслідок чого син набрав вагу і став важити близько 200 кілограмів. Овруч — місто невелике, всі знали Андрія, знали його історію і знали про його хворобу. Знали і місцеві працівники ТЦК, тому вони ніколи не зупиняли його і не підходили до нього з перевіркою», — сказала Суспільному Тамара Стесюк.
Що сталося 6 серпня 2026 року — позиція Тамари Стесюк
За словами жінки, зранку 6 серпня її 46-річний син пішов до місцевого магазину — з собою він не брав ні документів, ні телефону.
«Був дуже жаркий день і я переживала за здоров’я Андрія, тому просила його не виходити, але він вирішив раненько сходити в магазин по хліб і воду — взяв лише гроші та пакет. Наші місцеві працівники ТЦК знають, що він хворий. Але, як виявилося, в Овруч на ту пору приїхали працівники ТЦК з Коростеня — близько 7:30 ранку вони насильно заштовхали мого сина в автомобіль. Свідком була жінка, яка прибирала вулицю. Вона казала, що просила їх зупинитися, адже теж знає про хворобу Андрія, але вони її не слухали. Тоді вона побігла і через нашого сусіда передала нам, що Андрія забрали. Мій чоловік — відставний військовий — одразу помчав у військкомат і вже звідти подзвонив, щоб я швидко принесла всі необхідні документи», — говорить Тамара Стесюк.
За її словами, в Овруцькому відділі Коростенського районного ТЦК їм повідомили, що Андрія відправлять у Коростень. Жінка каже, що на місці просила працівників ТЦК передати сину необхідні ліки та воду, але вони відмовили їй у цьому, а згодом, не повідомивши батьків Андрія, повезли його в Коростень. Тамара Стесюк з чоловіком та ще одним родичем автівкою поїхали слідом.
«Один із тих, хто його віз, лишив свій номер телефону і, коли ми йому додзвонилися, проінструктував, де в Коростені військкомат і куди нам їхати. На місці він вийшов до нас і погодився передати моєму сину воду, булочку, а головне — таку необхідну сину таблетку. Потім сказав нам, що Андрій таблетку випив, і що вони повезуть його на ВЛК або по місцю в Коростені, або в Житомир. З його слів, Андрій мав змогу відпочити у них в кімнаті на 12 ліжок. Згодом до нас вийшов і сам Андрій. Він був розгублений і взагалі не розумів, що відбувається. Через свій розлад він всі ці роки жив ніби у своєму власному світі — він навіть не знає, що в нас війна йде. Ось чому він дивився на мене і розгублено запитував, що відбувається — він без мене взагалі не міг жодного рішення прийняти», — розповіла Тамара Стесюк.
Зі слів жінки, після того, як син пішов, вони з чоловіком та родичем вирішили чекати далі на місці. Тамара говорить, що за більш ніж годину очікувань, коли вона кілька разів приходила в ТЦК запитувати, куди саме повезли Андрія, їй нарешті дали конкретну відповідь.
«Сказали, що його і ще 5 людей відвезли в Житомир, і що немає сенсу чекати, бо поки доїдуть, поки пройдуть ВЛК, поки приїдуть. Сказали нам їхати додому — мовляв, якщо з Житомира вони вернуться до комендантської години, то нам подзвонять і ми зможемо його забрати. Якщо після комендантської години — то він у них переночує, а зранку ми зможемо за Андрієм приїхати. Ми поїхали, але мені все не йшло з думки, як Андрій у таку 40-градусну спеку доїде в Житомир у тій старій машині без вікон та кондиціонера? Менш ніж за годину, десь близько 16:00, ми були в Овручі. Я не встигла й переодягнутися, як мені подзвонили з ТЦК із Коростеня. Сказали, що Андрій пішов у туалет і втратив свідомість — сказали, що викликали йому швидку і забрали його в лікарню. Ми бігом поїхали в лікарню, але там уважно перевірили кілька разів і запевнили, що до них взагалі нікого не привозили. Нам порадили дзвонити в ТЦК. Я набрала і в трубці почула відповідь, що Андрій знаходиться на території ТЦК. І я питаю: то він хоч живий чи вже ні? А мені відповідають: «Друге». Коли я це почула, в мене трапилася істерика — мене саму там відкачували», — говорить матір померлого Андрія Стесюка.
Смерть Андрія Стесюка
Тамара Стесюк розповіла, що, коли вони приїхали у Коростень в ТЦК і їх впустили всередину, то її син лежав в дворі за будівлею військкомату.
«У мене зупинилося серце — мій син лежить серед двору з розкинутими руками, голова вже синя і вкрилася плямами. Поруч заповняли документи поліцейські, які сказали нам не затоптувати місця злочину. Я до сина притулилася — він не дихав. Губи сині, але сам він був дуже гарячий. Лежав на рядні серед двору у багнюці, без взуття. Штани йому закотили, футболку підсунули. Ця картина стоятиме в мене перед очима до кінця мого життя. Вони дописали протокол, викликали машину, повантажили Андрія в неї і повезли його на розтин. А в ТЦК нам дали номер похоронного бюро, бо Андрій у нас був великий, то там нам мали знайти великі речі і велику труну для нього. Ми все це замовили і з плачем поїхали додому», — говорить Тамара Стесюк.
Зі слів жінки, в ТЦК їй сказали, що після того, як її син вийшов у туалет і втратив свідомість, йому викликали швидку і 40 хвилин намагалися його реанімувати. Але Андрій не отямився — була зупинка серця і він помер.
«Я сумніваюся, що швидка взагалі приїжджала в ТЦК. Мабуть, Андрій помер у кімнаті, і вони його на рядні винесли на вулицю, щоб він лежав на повітрі, і чекали. Вони там казали, що в них є відеокамери із записами, виписали повідомлення, що він помер у швидкій. Але ж вони не могли — швидка б його одразу повезла, але вони його не могли підняти. Він важив у мене десь 200 кілограмів — особливо живіт у нього був такий великий через хворобу. Після проведення розтину у висновках вказали, що Андрій помер від гострої серцевої недостатності. Вказали гострий інфаркт міокарда. Разом з тим, написали, що діагноз «ожиріння» неуточнений, хоча мій син 200 кілограмів важив. Сказали перед цим, що при його вазі не більше 90. І написали ще складний метаболічний синдром», — зазначила матір померлого Андрія Стесюка.
«Мій син — не ухилянт»
«Вони ж бачили, який він — навіщо вони тягнули його у той автобус? Весь Овруч в шоці, адже навіть по зовнішньому вигляду Андрія було зрозуміло, що він хворий. При цьому ВЛК визнала його придатним до військової служби. Я наразі не можу добитися, щоб мені дали ці медичні документи, щоб я могла на власні очі побачити, що там написано. Бо про те, що мого сина визнали придатним до служби, я дізналася, читаючи в інтернеті журналістські статті, зокрема й вашу, написані на основі версії, оприлюдненої ТЦК. В мене питання: як при таких хворобах, які мав мій син, його визнали придатним? Хто ці, так сказати, лікарі, які визнали його придатним до служби? Хай мені скажуть їхні прізвища — я маю право це знати. Таких лікарів взагалі до людей не можна допускати», — говорить Тамара Стесюк.
Жінка сказала Суспільному, що звертатиметься до правоохоронців та усіх правозахисних інституцій, щоб належно розслідувати справу, а також покарати працівників ТЦК, які забрали Андрія на вулиці, та лікарів, які під час проходження її сином ВЛК визнали його придатним до військової служби.
«8 серпня ми Андрія поховали. Я хочу, щоб ті, хто тягнув мого сина в автобус, були покарані. Щоб були покарані ті працівники Овруцького ТЦК, які в таку спеку повезли сина у Коростень. Вони переді мною очі поопускали і виправдовувалися, що нічого не могли зробити, бо коростенські Андрія привезли до них, і їм, відповідно, треба було доставити його в Коростень. Але, якби він тоді не перегрівся б так у тій закритій машині, його серце не зупинилося б. А особливо я хочу, щоб був покараний той лікар, який давав висновок, що Андрій придатний до служби. Боляче читати, що мого сина при цьому люди називають ухилянтом. Ухилянт — це здорова людина, яка ухиляється від служби, а мій син упродовж двох десятків років мав серйозні діагнози і хвороби — про що є висновки медиків. Він не ухилявся від служби у війську, він до пуття навіть не розумів, що в країні йде війна. Попри свої хвороби, Андрій лишався щирою і дуже доброю людиною — він завжди піклувався про нас, слідкував, щоб я пила ліки від тиску, робив нам уколи, обирав в аптеці нам кращі препарати. Андрій був золотою дитиною і я не дозволю паплюжити його пам’ять», — сказала Тамара Стесюк.
За словами жінки, вона написала заяву до прокуратури, також писатиме заяви у поліцію та в інші правоохоронні органи і інституції, які покликані займатися захистом прав людини.
Позиція Житомирського обласного ТЦК та СП
6 серпня 2026 року Житомирський обласний ТЦК та СП опублікував на своїй сторінці у Facebook інформацію та опис подій у ситуації зі смертю 46-річного чоловіка на території Коростенського районного ТЦК та СП.
За даними обласного ТЦК, 6 серпня група у складі військовослужбовців Коростенського районного ТЦК та представника Нацполіції під час перевірки документів чоловіка 1980 року народження виявила, що чоловік порушив правила військового обліку та підлягає призову на військову службу під час мобілізації як офіцер запасу. Чоловіка супроводили до Коростенського районного ТЦК та СП для проходження військово-лікарської комісії.
ВЛК визнала чоловіка придатним до проходження служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення та охорони.
«О 14:38 чоловік, перебуваючи на території Коростенського районного ТЦК та СП, раптово знепритомнів. Чергова зміна ТЦК викликала бригаду екстреної медичної допомоги, яка прибула о 14:46. Під час перебування чоловіка в автомобілі швидкої допомоги у нього сталася зупинка серця. Медики розпочали реанімаційні заходи, однак врятувати його життя не вдалося. Згодом медичні працівники констатували смерть», — йдеться у повідомленні.
За даними ТЦК, ознак зовнішніх тілесних ушкоджень у чоловіка не виявили. За фактом смерті призначили службове розслідування. Відомості про подію внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Остаточну причину смерті мають встановити після проведення судово-медичної експертизи та завершення необхідних процесуальних дій.
У ТЦК зазначили, що надають правоохоронним органам усю необхідну допомогу та сприяють проведенню розслідування.
