З 1 вересня 2025 року в Україні планується припинення фінансування шкіл з малою кількістю учнів (менше 45) з освітньої субвенції. Це означає, що місцеві органи влади повинні будуть самостійно вирішувати, чи продовжувати фінансувати такі школи, або ж реорганізувати їх, перевівши учнів до інших навчальних закладів.

Журналісти Суспільного дослідили ситуацію з навчальними закладами Житомирщини та з’ясували, яку кількість шкіл та філій планують закрити, яку — реорганізувати, а у яких громадах всі школи працюватимуть з 1 вересня.

Чому закривають школи

В Україні з 1 вересня 2025 року школи, у яких навчається менше ніж 45 учнів 5-11 класів, не матимуть державного фінансування на оплату праці вчителів. З 1 вересня 2026 року такого фінансування не матимуть школи, у яких навчатиметься менше 60 учнів. Це передбачає постанова Кабінету Міністрів №245 від 5 березня 2024 року.

У Міністерстві освіти та науки пояснювали, що таке рішення уряду має покращити освіту у сільських школах, стимулювати місцеві органи самоврядування довозити дітей у більші школи, які укомплектовані вчителями, технічно забезпечені тощо. Також МОН зазначало, що сільська освіта обходиться державі дорожче.Так, на освіту одного учня із села держава в середньому на рік витрачає 30,4 тисячі гривень, а в місті — 24,4 тисячі гривень. У деяких селах вартість навчання одного учня сягає понад 51 тисячу гривень.

“У школах І-ІІІ ступенів, у яких навчаються менш як 45 учнів, в одному класі вчаться 5-6 учнів, а через брак можливості сформувати клас (мінімум 5 учнів згідно із Законом України "Про повну загальну середню освіту") діти вчаться на індивідуальній формі або в зʼєднаних класах (початкова школа), які обʼєднують дітей різного віку. Це призводить до того, що діти не отримують належного рівня взаємодії одне з одним, не навчаються одне в одного й не бачать прикладів для наслідування. Окрім того, зазвичай такі школи не забезпечені вчителями повною мірою. Також часто вчителі не можуть набрати достатню кількість годин зі свого профільного предмета, щоб отримувати достатню зарплату, тому в таких школах є практика віддавати викладання деяких предметів непрофільним учителям”, — зокрема, йдеться у поясненні на сайті МОН.

Вирішує, чи закривати малокомплектну школу, чи ні кожна конкретна громада самостійно. Існує два варіанти для громад: закривати чи реорганізовувати заклади та переводити дітей в опорні школи, забезпечивши їх підвіз, або ж дофінансовувати зарплати вчителів у малокомплектних школах за рахунок місцевих бюджетів.

Зазначимо, рішення про закриття малокомплектних шкіл не стосується шкіл, у яких навчаються учні початкових класів, частину навчальних закладів буде реорганізовано або перепрофільовано.

У яких громадах Житомирщини школи не планують закривати та реорганізовувати

Щоб отримати відповіді всіх громад, кореспонденти Суспільного чотири рази надсилали інформаційні запити у 66 громад Житомирської області, проте відповіді від Березівської громади так і не отримали.

З 65 громад, які надали відповіді, у 41 громаді школи не планують ні закривати, ні реорганізовувати.

Громади, які не планують закривати школи з 1 вересня. Візуалізація Суспільне Житомир, створена за відповідями на інформаційні запити

Серед громад, які надали відповідь, що не закриватимуть та не реорганізовуватимуть школи, є і Романівська громада, у якій батьки учнів судилися і виграли суд у справі про реорганізацію освітньої мережі, якою було передбачено залишити у Романівській громаді один ліцей — у селі Романівка.

Відповідь на інформаційний запит. Скрин відповіді на інформаційний запит