На Житомирщині сільським медсестрам і фельдшерам "заднім числом" скоротили робочий день, аби не виплачувати базову зарплатню у 13,5 тисяч гривень. Керівництво каже, зробили так, бо не вистачає коштів на виплату базової зарплати. Для медсестер вона становить 13,5 тисячі гривень, для лікарів — 20 тисяч гривень. У МОЗ за такі махінації обіцяють штрафувати головних лікарів.
Про долю сільської медицини йдеться 9 лютого у сюжеті ТСН.
"Пан Сергій — найпопулярніша людина в селі Калинівка на Житомирщині. Він встає о 6 ранку, щоб нарубати дрова, і до 9 ранку натопити грубку у своєму медпункті. Насправді, пан Сергій — фельдшер, але крім цього ще — кочегар, прибиральник, прачка, санітар і медбрат", – розповідає кореспондентка.
Пан Сергій від січня мав отримати базову мінімалку — 13,5 тисячі гривень. Але замість цього йому скоротили робочий день заднім числом.
"Поставили перед фактом — 26 січня написати заяву четвертим січня на пів ставки", — розповідає фельдшер.
Тим часом до ФАПу почали підтягуватися місцеві. Підтримати, як тут кажуть, свого доктора Хауса прийшло пів села.
Сільській доктор Хаус розбирається з травмами, накладає і знімає шви, ставить крапельниці і ін'єкції, прибігає, коли хворіють діти, скаче тиск. Власне кажучи, перша і єдина медична допомога в селі — це фельдшер. В усіх цих людей є декларації з сімейним лікарем в Лугинській громаді. Це за 25 кіломертів від їхнього села. Але туди люди їдуть лише в крайньому випадку, бо дорого і далеко.
В Лугинській громаді Коростенського району є 20 фельдшерсько-акушерських пунктів. Усіх 38 медпрацівників примусово перевели на пів ставки і дали зрозуміти, що в березні ФАПи взагалі закриють.
У сусідньому селі Кремне така ж ситуація. Замість того, аби підняти зарплати, скоротили робочі години. А одній з трьох медсестер взгалі запропонували звільнитися.
"41 рік пропрацювала, і виганяють, як собаку", — каже медсестра.
Насправді ці ФАПи в селах — єдина доступна ланка медицини. Однак медпрацівникам скоротили робочі години, тому що не вистачає грошей на підвищену базову зарплатню.
"Для того, щоб зберегти колектив, на 0,5 ставки ми перевели всі ФАПи. В тому числі на 0,5 і в амбулаторіях медсестер. Якби у нас була достатність фінансування — немає проблем", — пояснює головна бухгалтерка Лугинської ЦПМСД Людмила Яцьковець.
А тепер, коли проблеми з коштами загострилися, місцеве керівництво каже, що медпункти в селах — зайва ланка.
"Кошти йдуть за лікарями, і фінансування йде на амбулаторії, а фельшерські пункти просто не врахували", — зазначає Яцьковець.
Головна бугалтерка переконує, що вони спромоглися виплатити зарплатню за січень, ще нашкребуть за лютий, а в березні вже не зможуть. Тим часом у МОЗ переконують: нікому не наказували ані закривати заклади, ані скорочувати працівників.
"З боку уряду комунікація була така: ви зараз нічого не скорочуєте. У січні місяці є норма по підняттю зарпат медичним працівникам. Якщо вам не вистачає коштів — держава дофінансує", — каже заступник міністра охорони здоров'я Олексій Яременко.
Дофінансовувати медзаклади держава збирається пів року. За попередніми даними, закладів первинки, де не вистачає грошей на зарплату, близько двох сотень. Однак за пів року на кожен чекає аудит, каже заступник міністра.
Сільських ФАПів у країні — понад 11 тисяч. Згідно з реформою, вони мали перетворитися на пункти здоров'я, куди б приїздили сімейні лікарі кілька разів на тиждень. Однак, якщо місце влада вважатиме за потрібне залишити такий заклад в себе на території, вона самостійно має його дофінансовувати і утримувати.
Слідкуйте за подіями в місті та Україні разом з КОРОСТЕНЬ TODAY! Підписуйтесь на наш Telegram-канал: https://t.me/korostentoday