Обсяги витрат областей на утримання доріг часом у десятки разів перевищують видатки на ТрО і громадську безпеку.
Про це йдеться в матеріалі Юлії Самаєвої, редактора відділу економіки сайту ZN.UA.
«Утримання доріг це не будівництво, а підтримання у належному стані існуючої інфраструктури, тобто поточні ремонти. Ті самі ремонти, на які після кількох років затятого «Великого будівництва» видатки, навпаки, мали би скорочуватися. Та навіть якщо припустити, що дороги наші дійсно повально потребують ремонту, хіба їхній належний стан є пріоритетнішим за фінансування ТрО? Але так уже вийшло, що те ж таки «Велике будівництво» буквально зацементувало схему розпилу бюджетних грошей саме через «дорожників». Готову корупційну інфраструктуру окремими областями було успішно використано й торік. Попри все», - пише автор.
На відміну від держбюджету, місцеві не переживають катастрофи, бо їм на голову не впав наростаючий дефіцит у 150 млрд грн на місяць. Основне падіння доходів місцевих бюджетів, за даними Офісу підтримки реформи децентралізації, припало на березень-квітень минулого року. Причому було це падіння, наприклад, не таким глибоким, як під час коронакризи 2020-го, — не нижче рівня 2019 року. Уже з травня доходи загальних фондів бюджетів громад стабільно зростали, і часом цей приріст був двозначним. Зрозуміло, що комусь було краще за всіх, а комусь геть кепсько, — області, в яких ведуться бойові дії, точно не жирували ані в травні, ані в грудні. На щастя, таких областей меншість. Натомість у решті областей, навпаки, справи пішли вгору: у Львівській області доходи зросли на 41% порівняно із 2021 роком, у Закарпатській — на 38%, у Волинській та Івано-Франківській — на 31, у Рівненській — на 27, у Дніпропетровській — на 16, у Києві та області — на 5 і 7% відповідно. Основна причина такого розквіту — надходження від податку на доходи фізичних осіб, які зросли на 35%. Цей податок із зарплат дає 68% доходів загальних фондів бюджетів на місцях. Торік ПДФО, попри війну та внутрішню міграцію, стало більше, бо, по-перше, на початку 2022-го на 4% зріс норматив його відрахування до місцевих бюджетів, а по-друге, дякуючи зарплатам військових. Причому друга причина — ключова.
«Ми проаналізували та порівняли видатки на дороги та безпеку лише в областях, дотичних до зони активних або можливих бойових дій. Бо пріоритетність у видатках для них має бути приблизно однаковою. Погодьтеся, вимагати від затишних Черкащини чи Хмельниччини такого ж рівня тривожності та підготовки до зустрічі ворога, як у харків'ян чи сумчан, несправедливо. Також, на жаль, нам не вдалося отримати повну картину щодо Миколаївської області, що можна пояснити, зважаючи на обставини. Отримане порівняння — красномовне (див. рис.). Дорожнім ремонтам — усе, безпеці — рештки. Винятком із правила, а заразом і орієнтиром справедливого розподілу видатків є багатостраждальна Харківщина, де «дорожні» обсяги порівнянні із «безпековими», причому потреба у латанні доріг дійсно виправдана наявними руйнуваннями. Приємно вразили Рівненщина та Волинь, там чимало пішло «на дорожні латки», але й на безпеку грошей не пошкодували в очікуванні наступу з півночі. Решта — хапайся за голову», - йдеться у публікації.
Витрати на утримання доріг перевищують видатки на ТрО, громадську безпеку та мобілізацію в десятки разів: Сумщина — на дороги 218 млн грн, на безпеку 5 млн, Чернігівщина — на дороги 153 млн, на безпеку 5,5 млн, Одещина — на дороги 242 млн, на безпеку 12 млн, Київщина — 130 млн проти 13 млн, Житомирщина — 443 млн проти 4,8 млн грн.
Повністю матеріал читайте тут
ДОПОМОГТИ НАШІЙ РЕДАКЦІЇ ФІНАНСОВО: "Підтримай КОРОСТЕНЬ today".