Україну і весь світ вжахнули моторошні кадри зі звільненої Бучі, Ірпеня, Гостомеля. Це кадри, немов взяті з апокаліптичного фільму, але страшна правда в тому, що вони з реального життя. І смерті десятків і сотень людей, замордованих, згвалтованих, спалених живцем чи розстріляних. Просто так, просто тому, що вони українці.
Колись, вісім років тому, кров розстріляних на Майдані людей, що повстали за гідність і честь, сколихнули українців, промили їм очі на те, що вони до того не бачили, чи намагались не помічати. Страшна ціна…
Чи нарешті розплющить Європа власні очі, вжахнеться, і нарешті масово прозріє? Зрозуміє, що насправді відбувається не десь там далеко, а прямо тут, в географічному центрі, на порозі її власного дому?
Чи зрозуміє, з ким воюють українці, захищаючи свою землю, своє життя, а разом з тим і життя тих самих європейців?
«русскій мір» сьогодні – це справжнє апокаліптичне зло. Нашестя варварів – зомбі, вражених імперською бацилою відчуття всемогутності від того, що їм ТУТ, в Україні можна ВСЕ, і за це нічого не буде!
Європа проспала появу нового нацизму, страшнішого за попередній. Страшнішого тим, що ЦЕЙ – не вибірковий, він глобальний та всеохоплюючий. Рашизм – це нова релігія, світогляд та прививка від гуманізму в одній ампулі, яку ретельно вживлювали останніми десятиліттями на 1/7 частині суші.
Гітлер і Сталін, якби дізнались – просто вибухнули б оваціями від захоплення. Не потрібні вже концтабори, психушки та партзбори , щоб відсіяти неугодних та повести за собою прихильників на завоювання світу. Росіяни це масово все роблять добровільно, в великим завзяттям та натхненням. Від початку вторгнення в Україну підтримка політики Кремля зросла неймовірно, і попри матеріальні погіршення життя, продовжує рости.
В чому феномен? Чому розум не тривожиться уявленням загроз, що несуть дії російської влади?
Тому, що він спить. «Сон розуму породжує чудовиськ», так казали давні мислителі. Тепер ці чудовиська вирвались на волю і прагнуть до завоювання світу.
Спить заколисана ситим та безтурботним життям Європа. На відміну від росіян, що немов ті звірята, змалечку призвичаєні до страшної внутрішньовидової боротьби у власній країні, європейці мають усталену форму життя без потрясінь та великих напружень. Їх графік розписаний на роки вперед, все підпорядковано та зважено. Скільки заробити, скільки витрати на необхідне, скільки відкласти на мандрівку у відпустку.
Тільки вони не помітили і не зрозуміли поки що, - літньої відпустки цього разу може не бути. А безтурботна весела мандрівка буде панічною втечею світ за очі, кудись в далеку еміграцію, де не виють сирени, не вибухають бомби і не скрегочуть траки російських танків по століттями ретельно вимитій та доглянутій бруківці європейських міст.
Саме так може й трапитись. Якщо останній форпост цивілізації – Україна, що своїм скривавленим тілом прикриває від навали Росії , все ж таки впаде.
Поки що для ситих бюргерів та менеджерів у глибинах Європи більш цікаво -чи не піднімуть вкотре ціни на газ та нафту. Їм не втямки, що за гроші, які вони продовжують платити світовому агресорові. Росія творить звірячі злочини в країні, що відчайдушно стала на шляху новітнього нацизму.
Дійсно, пророчі були слова лідера більшовиків Лєніна – «Капіталісти самі продадуть вірьовку, на якій їх і повісять». Нічого не міняється, історія , ретельно забута, знову попелом спалених міст та сіл України, кров’ю її народу щосили стукає у, здебільшого байдуже зачинені двері.
Закрийте небо України! Дайте важку зброю Україні! Замість тієї відібраної в 90-х, якою б вона сьогодні могла себе успішно захистити.
Ні. «Вступ України в НАТО не можливий» (Звісно, нащо такий проблемний спільник, за якого одразу доведеться воювати).
«Літаки (!) не збільшать ефективність оборони українського повітряного простору».
«Наразі не можна відмовитись від споживання російського газу та нафти...»
Це ті мантри, якими Захід все ще намагається заколисати і своїх жителів, і українських також .
Тільки нашим попіл спалених домівок і пролита кров співвітчизників стукає в самі серця.
Пізніше історики, психологи, та либонь і лікарі від певних напрямків , вивчатимуть феномен «загадкової російської душі», копирсатимуться у питанні, що саме спонукало простих росіян до вчинення воєнних злочинів, звірячих катувань та вбивств. Нехай вже сьогодні спитають тих, хто вивчає ту «загадкову душу» протягом кількох століть, живучи поряд та страждаючи від несамовитих припадків її носіїв.
Ніякої загадки немає. Рабство. Ось проста і коротка відповідь на всі наукові пошуки. Росіяни живуть у рабстві від тоді, як відірвались від Русі, спустошеної Батиєвою навалою. Вісім століть у них культивуються раболєпіє перед владою, і як компенсаційна противага - жорстокість до всіх, хто слабший. Така психологія спадкових рабів – мрія не про свободу, а про власних рабів і панування над ними.
«Свінцовиє мєрзості русской жізні» (М. Горькій) одвічно штовхають її мешканців на гноблення та загарбання, при чому все це зводиться в культ та поклоніння. Гвалтування, насильства, тортури – це спосіб зламати опонента, підкорити його своїй волі та звеличитись серед своєї зграї.
«Русскій мір» страшніший та небезпечніший від нацизму тим, що він не вибірковий, а всеохоплюючий. В давні часи управлінський феномен Чингісхана таким способом дозволив захопити мало не півсвіту.
Тому, що він знищував всіх нескорених, кого міг здолати. І приймав у свої лави всіх покірних, хто погоджувався на його панування. Натомість давав своїм прихильникам творити все, що заманеться з завойованими.
Це і є той мотив, що тримає Росію та росіян вкупі – ненависть до всіх непокірних і сподівання на те, що з ними можна зробити що завгодно. Дика зграя в самому чистому вигляді, виведена шляхом довгої негативної селекції. Всі, хто змалку потрапляє в цю орбіту впливу, практично не мають шансів вирватись. Саме тому нічого дивуватись, що родичі українців у Росії не ймуть віри про правду війни, навіть не хочуть слухати. Саме тому, серед військ агресора близько 10% етнічних українців. Тутешні для них «чужі», в прямому сенсі. Тому буйним цвітом в Росії сходять на світ Суркови, Сергейцеви, Пелевіни, Соловйові та ін. філософи, що закликають до знищення України та експорту хаосу на сусідні країни. Іншого способу вижити Росія не має.
Ще краще Дмитро Лучихін про це так написав (мова оригіналу)
«Что б уж совсем не было иллюзий — вопрос не в Украине, вопрос в западе в целом. Достижение некой формы контроля над Украиной, само по себе ничего не дает. Только еще более осложняет. Поражение — замыкает вопрос накоротко. Продлить начавшуюся агонию России, может только смирение с распространением влияния России на Европу. И вовсе не потому что они одержимы. То есть не только поэтому. Но именно потому что это единственный способ продлить существование России как таковой.»
Це війна світів, справжня, не фантастична, як у Г. Уєлса. Він, колись беручи інтерв’ю у Лєніна, не повірив тому у щасливий розвиток Росії і назвав «кремлівським мрійником». І був правий. Тому, що «Совецкая власть + електрифікація всєй страни» без духовних історичних традицій породила на світ справжніх монстрів Мордора, описаних у Толкієна.
Сьогодні Світ ще не усвідомив, що стоїть на порозі Глобальної Війни. Російські політологи вже розганяють в масах думку, що «непогано було б вдарити і ядерною зброєю». Це не пусті загрози. Російські війська отримали не перемогу під Києвом, а поразку. Вже навіть до самих тугодумних тамтешніх командирів почало доходити, що таким чином вони війну не виграють, а програють.
І останній шанс – «червона кнопка». У Кремлі впевнені, що симетричної, адекватної відповіді не буде. Тому, що досі вся політика Заходу йшла в руслі стурбованості та замирення. І немає жодних дієвих ознак, окрім публічних обіцянок, що буде інакше. Вони натиснуть кнопку. Бо така одвічна логіка загарбника та вбивці – терор та підкорення.
У російського режисера К. Шахназарова у 2012 р. вийшов фільм «Білий тигр». Найбільше значення там має гіпотетичне інтерв’ю Гітлера невідомому кореспонденту. Головна суть там в кількох словах – тоді німці наважились на те, про що мріяли всі європейці. На війну за «життєвий простір».
Саме подібне цьому інтерв’ю, зробив інший талановитий американський митець О. Стоун, - бесіду з Путіним . І це має пролити світло на єдиний посил від Росії всьому світові – вона публічно і відверто відкидає всякий гуманізм та загальнолюдські цінності, намагаючись довести, що весь інший світ – такий само, як і вона . Жорстокий, цинічний та брехливий. Обидва режисери підтримали політику Путіна. І ще багато інших, в Росії та за її межами. Виходить – так на справді і є?
Тільки Україна довела – є цінності людства, зовсім не матеріальні, які потрібно боронити навіть ціною життя.
Чи зрозуміє це світ – скоро дізнаємось. Поки лише невелика його частина прокинулась від свого летаргічного сну та допомагає Україні. На інших ще чекає тривожне пробудження.
Левко АНТОНОВСЬКИЙ
Слідкуйте за подіями в місті та Україні разом з КОРОСТЕНЬ TODAY! Підписуйтесь на наш Telegram-канал: https://t.me/korostentoday
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україна: шлях до відродження".